Чому обранці Божі переважно народжуються в літніх батьків? Так, наприклад, народилися Пресвята Діва, Іоанн Предтеча, Самуїл, «вимолений» у Бога, та інші праведники.

Тому що народжуються вони не як плід людської сили і не за природним порядком, а з Божої милості.

Люди можуть по-справжньому цінувати дари Божої милості лише тоді, коли вже не залишається жодної іншої надії отримати бажане. І це однаково справедливе як у цьому випадку, так і в усьому людському житті. Так само, якщо ми боремося, але не можемо звільнитися від гріха, страждаємо через це, терпеливо молимося і визнаємо своє безсилля, — лише тоді зможемо по-справжньому просити милості й допомоги та належно оцінити їх. Праведники завжди моляться саме так, але й нам слід молитися так само — з надією на милість, бо «де примножився гріх, там значно більше примножилася благодать» (Рим. 5:20).

Молитву праведників, які так моляться, Господь чує; і якщо не дає того, про що вони просять, наприклад народження дитини, то іншим способом відкриває їм, що їхню молитву почуто. Іноді Господь дарує просиме, але не зовсім так, як очікував той, хто молиться. Звичайно, Господь дає лише те, що є корисним: «Просите, та не одержуєте, бо недобре просите». Однак буває, що ми й просимо щиро, і предмет нашого прохання здається добрим, але все ж не отримуємо бажаного. Та це не означає, що Господь нас не чує.

Іноді несподіваним чином Він відкриває нам, що наша молитва була прийнята з милістю. Так, не отримуючи того, про що просимо, але продовжуючи ревно молитися, ми набуваємо терпіння, смирення і внутрішньої стійкості, й раптом усвідомлюємо, що саме цього нам і бракувало. Не виконуючи нашого прохання, але даруючи нам нові духовні дари, Господь відкриває нашій свідомості Своє промислительне піклування про нас. Так у результаті молитви ми отримуємо духовне благо.

Однак Господь не відразу виконує наші прохання і не одразу винагороджує молитовний подвиг, щоб ми навчилися цінувати дари Божої милості.

Отже, будемо молитися і зберігати в серці таку думку: якщо це мені на користь — дай мені, Господи, а якщо не на користь — не давай.