Свенська (Печерська) ікона Божої Матері — найдавніша з тих ікон, які дійшли до нашого часу, написаних в Києво-Печерській Лаврі. За переказами її автор є преподобний Аліпій Печерський.  

На іконі Матір Божа урочисто сидить на високому троні. Немовля Христос, що сидить на колінах Своєї Пречистої Матері, благословляє Божественною правицею Феодосія і Антонія Печерських (Антоній в гостроверхому схимницькому куколі), що стоять перед троном. Преподобні отці тримають в руках розгорнуті сувої з текстами духовних повчань. Текст на сувої Антонія: «Молю вас, чада: тримаємося помірності і не лінуємося, бо маємо в цьому Господа помічником».

Свенська (Печерська) ікона — найдавніше з відомих зображень святих Антонія і Феодосія. Іконографічно зображення Богоматері відноситься до типу Панахранта (Всемилостива).

Ікона була написана на цільній липовій дошці. Розмір ікони 42×67 см. Сучасні дослідники вважають, що ікона написана на спогад про подію у Влахернському храмі, коли Пресвята Богородиця закликала зодчих і, вручивши їм ікону Успіння, благословила йти до Києва.

До 1288 р. Свенська ікона знаходилася в Києво-Печерській Лаврі, де прославилася багатьма чудесами. Великий князь Чернігівський Роман Михайлович перевіз Печерську святиню в заснований ним Брянський Успенський чоловічий монастир, де вона перебувала до 1925 р. Ця обитель перебувала неподалік від річки Свени, за назвою якої монастир став називатися Свенським. Назва монастиря перейшла і до ікони, з якою пов’язане його виникнення.

Шанований древній список зі Свенської ікони Богородиці знаходився біля вівтаря Успенського собору Києво-Печерської Лаври.

В даний час чудотворний образ зберігається в Москві в Третьяковській галереї. У Києво-Печерській Лаврі найбільш древня (бл. XVII ст.) Свенська (Печерська) ікона знаходиться в Дальніх печерах, навпроти «гробу» преподобного Феодосія. У церкві в ім’я всіх преподобних Печерських є список Свенської ікони, виконаний в майстерні Києво-Печерської Лаври в другій половині XIX ст. До 1930 р. (до закриття монастиря радянською владою) цей список знаходився в книжковій крамниці на верхній території (корпус № 26), де був встановлений для молитовного вшанування. При закритті Лаври ікону вдалося зберегти. Монахині, що заховали її, передали образ лаврському архімандриту Спиридону (Лукичу). Отець Спиридон до останнього дня свого земного життя зберігав її у себе на квартирі в м. Житомирі. У 1992 р., згідно передсмертного заповіта архімандрита Спиридона, в схимі — Діонісія (+ 1991 р.), ікона знову повернулася до Києво-Печерської Лаври і була встановлена в храмі на честь всіх преподобних Печерських.