Людина, поки тримається Бога, Творця і Подателя життя, Яким живе і рухається, і існує, доти вона не є перед Богом мертвою душею, доти в її душі живе Бог, доти душу оживляє Божа благодать. Але як тільки людина відторгнеться від Бога і від доброчесного життя, яке відповідне істинному християнину, як тільки ухилиться до злих беззаконь, то відразу відійде Бог від її душі, відходить зі Своєю життєдайною благодаттю, відходить, як бджола, що проганяється димом та смородом. І стає та душа мертвою. Про таку людину можна сказати, що вона мертва.

Де є Бог, там все добре, а де немає Бога, там усе зло. Та людина, в якій є Бог, робить все добре, і з нею все робиться добре, а та, яка не має в собі Бога, робить тільки одне зло, і з нею відбувається тільки зле. «Якщо Бог за нас, хто проти нас?» (Рим. 8:31) – якщо ж Бога немає з нами, то всі вороги наші нападають на нас і долають нас. Якщо Бог з нами, то й павутиння для нас буде кам’яною стіною, а якщо Бога немає з нами, то й тверді кам’яні стіни будуть павутиною і не захистять нас. Добре тому, з ким Бог, а хто без Бога, тому погано.

Отже, з ким же Бог, а з ким нема Бога? Дуже легко кожен відповідає на це запитання: хто доброчесний, богоугодний, у тому перебуває Бог, а хто робить зло, хто гніває Бога, при тому немає Бога. Бог тільки з доброю людиною, а зі злим немає Його. Справедливо те, що Бог Своєю всемогутньою, всім керуючою силою знаходиться при кожній людині, при злому і при доброму, як повсюди присутній. Але особливою Своєю благодаттю, милосердною, рятуючою, допомагаючою, покриваючою і зберігаючою, Він перебуває не при кожній людині, а лише з тим, хто, звернувши до Нього зі страхом і сердечною любов’ю свої очі, завжди бачить Його присутнім біля себе.