Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Інтерв'ю

24.11.2019

«Всі пости великі, всі пости необхідні для нас, всі пости святі…»

митрополит Павел

фото Патрика Рора, Цюрих— Ваше Високопреосвященство, благословіть!

— Божого благословення Вам у Ваших трудах!

— Владика, ми наблизилися до початку Різдвяного посту. Його вважають самим нестрогим з чотирьох багатоденних постів церковного календаря. Як розуміється необхідність більшої чи меншої міри строгості посту?

— В першу чергу хочу подякувати Господу за Його милість, яку Він дарував нам сьогодні в спілкуванні для того, щоб донести до людей звістку про велику подію Різдва Христового і про піст, щоб їх серця не розпорошувалися, щоб їх думки не літали в миру, але завжди, особливо у дні посту, були зібрані і звернені до Бога. Мені здається, що чим піст більш строгий, тим для душі корисніше, і душа знаходить спокій. Трапляється, що люди з великим терпінням проводять Великий і Успенський піст, дотримуючись їх строгості, при цьому поводяться якось недозволено щодо Різдвяного і Петрова постів, допускаючи собі необгрунтовані послаблення.

Різдвяний піст нічим не відрізняється від Петрового посту: і там і там в зазначені дні дозволяється риба, дозволяється рослинна олія. Але незважаючи на те, що піст цей не є строгим, перед його початком потрібно зібрати свій розум, щоб він не літав, а зосередився на тій події, яка гряде і яка дає нам спасіння. Тому хочу сказати, що всі пости великі, всі пости необхідні для нас, всі пости святі, нам лише тільки потрібно послухати Господа, Який сказав, що рід лукавий «не виходить інакше, як тільки молитвою й постом» (Мф. 17:21), щоб очистити і свої душі через піст і молитву!

— Різдвяний піст ще називають Филиповим, так як починається він в день пам’яті святого апостола Филипа. У чому особливість Різдвяного посту крім того, що він не є строгим, про що Ви тільки но сказали?

— Головне в ньому те, що він заздалегідь готує нас до прийняття великої і спасительного події — Різдва Христового. Він бере початок в день пам’яті святого апостола Филипа і закінчиться в день свята Різдва Господа нашого. Цей піст славний тим, що він радісний, спасительний, і, пройшовши поприще Різдвяного посту, ми з неймовірною, величезною радістю зустрічаємося з Господом!

— Чи є якісь особливості проведення цього посту в Києво-Печерській Лаврі? Адже ми знаємо з історії монастиря, що під час Великого посту до перевороту 1917 року заради безлічі прочан Літургія Передосвячених Дарів звершувалася у Великій церкві щодня, а в печерах щодня відправлялася Літургія свт. Іоанна Златоуста за упокій спочилої братії? Чи існують якісь особливості цього Різдвяного посту в Лаврі?

— У період Різдвяного посту немає таких особливостей, як у Великий піст. Тут в нашій обителі все відбувається згідно з церковним уставом. Існують богослужбові особливості, які належить надягати облачення, за кілька днів до свята Різдва Христового на повечір’ї буде читатися трипіснець. А що стосується Великого посту, то було б добре, якби і в даний час Великим постом Літургія Передосвячених Дарів звершувалася щодня, тому що дійсно Лавру відвідує безліч людей, які хочуть тут причаститися. Цю особливість я вважаю гідною нашої святої обителі.

— У періоди багатоденних постів люди частіше намагаються сповідатися і причащатися. Народ часто на свій розсуд підходить до канонічних вимог посту, не всі мають духівника, з яким можна узгодити ступінь послаблення посту за необхідності. Як Ви благословляєте лаврських духівників допускати богомольців до Святого Причастя? Адже одні вичитують встановлені канони і постують весь піст, а інші — тільки кілька днів і читають тільки «Отче наш» вранці і ввечері?

— Я б хотів нагадати про те, що устав і підготовка до Святого Причастя для всіх нас повинні бути однаковими. Про це потрібно пам’ятати і не забувати. Звичайно, не у всіх виходить ходити кожен день на службу: за родом зайнятості, по втомі. Я, коли був на парафії, то, дотримуючись суворого виконання всіх приписів уставу, не допускав до Причастя тих, хто не постив три дні, хто не був на вечірні, я не причащав ті сімейні пари, хто не був вінчаний, я їх сповідував, але не дозволяв причащатися.

Згодом я зрозумів, що Господь від мене хоче не строгості, але милості. Я сам захворів і не завжди можу тримати піст, і безліч людей також хворіють, не маючи можливості фізично дотримуватися строгості поста. Що стосується послаблення посту, то священик не має права без поважної причини благословити комусь не постити, тому що це встановлення апостольські. Але якщо людина знаходиться в лікарні — вона повинна робити те, що говорить їй лікар, в тому числі це стосується і вживання їжі. Якщо людина хворіє, то вона повинна сама подумати про свою душу і, прийшовши до священика, повинна розповісти про свої недуги. Якщо це мати-годувальниця, то необхідно розповісти про те, що у неї немовля. І тоді, в межах розумного, послаблення посту можливе. Це не означає, що потрібно наїдатися м’яса, впиватися вином, ні, це означає, що можна буде їсти ту їжу, яка необхідна для підтримки фізичного здоров’я. Що стосується дітей, то до 4-5 років дитину можна причащати навіть якщо вона поїла. І до 7 років не варто суворо до цього ставитися. А вже починаючи з 7 років ми повинні дитину привчати до суворих правил.

Допускати чи не допускати людину до Причастя — це все одно залишається на розсуд священика. Є такі моменти, коли людина не постила зовсім, а сьогодні повідомляють, що їй завтра роблять операцію. Ми не знаємо, чи повернеться людина з операційного столу чи ні, тому в таких екстрених ситуаціях людину допускають до Причастя, навіть якщо вона не постила. Також можна причащати і тих, хто навіть вживав їжу, якщо людина знаходиться на смертному одрі, щоб вона відійшла до Господа зі спокійною душею. Ми повинні бути поблажливими і милосердними.

— Чи буде звершуватися під час Різдвяного посту в Лаврі Чин постригу в чернецтво, або його звершують переважно в Великий піст? І які Ваші особисті переживання, коли Ви звершуєте чернечий постриг?

— Я вважаю монашеський постриг особливим таїнством, нехай він і не входить в число семи Таїнств, не був встановлений апостолами, але в нього вкладено сенс оновлення та зміни людини. Постриг можна звершувати в будь-який час року, незалежно від постів, але за потребою і коли ми вважаємо за необхідне.

У нас буде обов’язково постриг, може навіть і до посту, тому що ми готуємо кілька людей для служіння за кордоном, де є наші громадяни, де вони працюють, тому що і їм потрібен свій пастир, їм потрібен свій духівник. Тому ми повинні допомогти нашим людям, які знаходяться в розсіянні, щоб нагадати їм про рідну домівку, про рідну віру, щоб вони не забували свого коріння і не впадали у відчай.

Звершуючи монашеський постриг, я дуже хвилююся, на очах у мене завжди сльози. Людина народжується заново і Церква через ігумена змінює їй ім’я, показуючи, що життя її починається з чистого аркуша. Це дуже зворушливий момент, і той, хто хоч раз був присутній на постриженні, ніколи не забуде цих великих миттєвостей.

— Під час грядущого посту Свята Церква святкує пам’ять багатьох відомих святих. Як Ви думаєте, Владико, це випадковість чи закономірність підготовки до великого свята Різдва Христового?

— Випадковостей не буває, тому що Господь вказує нам на труди і подвиги тих угодників Божих, які подвизалися в різний час: це і Святитель Миколай Чудотворець, і свята великомучениця Варвара, і преподобний Сава Освященний, і святитель Спиридон Триміфунтський, свята праведна Анна, і свята великомучениця Катерина, і багато інших. Своїм прикладом святі показують, як ми повинні готуватися, щоб з гідністю прийняти велику подію Різдва Христового.

Взяти навіть нашу святу обитель. Ми часто ходимо по печеркам, але не бачимо того, що знаходиться поруч з нами, під кладкою цегли або під дошками. Зараз, коли ми робили ремонт в Ближніх печерах, міняли старі плити на нові мармурові, то підняли мощі преподобного Іоанна Багатостраждального і виявили ямку, в якій звершував подвиг преподобний Іоанн. Ось сьогодні ми очистили це місце і думаємо, як зробити так, щоб це місце було видно всім людям і щоб парафіяни і паломники Лаври могли доторкнутися до цього святого місця. Нам відома велика кількість святинь, що пов’язані з життям тих чи інших святих, але тут ми бачимо місце, де людина боролася сама з собою, зі своїми пристрастями і пороками. Цьому треба вчити, про це потрібно розповідати, і люди повинні знати, що таке місце є і воно поруч з нами, в наших лаврських печерах.

— Як Ви ставитеся до традиції робити подарунки в день пам’яті Свт. Миколая?

— Я ставлюся до цього спокійно і позитивно, але ми повинні пам’ятати, що найбільший подарунок для нас зробив Господь, коли після блаженної кончини Святого Миколая подарував нам такого дивного угодника Божого. Можна зробити один одному подарунок в цей день, але не потрібно робити Святителя Миколая «дідом морозом», «санта клаусом» і так далі. Він — Святитель, він — молитовник, і в день своєї пам’яті він пропонує нам дари благодаті Святого Духа, якими ми маємо можливість і повинні скористатися. А подарунок можна зробити як спогад про те, що ще за життя Святитель Миколай був милосердним, сам багато дарував, але не потрібно робити зі свята буденність і зводити все лише до того, що ми підносимо один одному подарунки.

— На період Різдвяного посту припадає святкування Нового року (1 січня). Як його відзначають в Лаврі?

— В цей день в Лаврі ми служимо нічну Літургію. На цей день припадає пам’ять мученика Воніфатія, преподобного Іллі з граду Мурома, який почиває в Ближніх печерах. На самому початку, коли в цю ніч починалася звершуватися Літургія в нашій Лаврі, в печерах було лише кілька людей, але зараз на нічний Літургії повний Трапезний храм. Ця ніч — це не тільки привід святкувати, але в першу чергу пам’ятати, що у Бога нічого не закінчилося, закінчилося лише літочислення громадянського року, і ми переходимо в епоху нового року. У цю ніч я в першу чергу дякую Богу за минулий рік, молюся, щоб Господь послав на нас Свої великі благодіяння, а також прошу Його милості на прийдешній рік.

— Підходить до завершення 2019 рік. Які підсумки року, що минає, Ви б хотіли підвести, в тому числі і в церковній сфері?

— Підводити підсумки Божої Премудрості я не стану, можна тільки підводити підсумки свого власного життя. На жаль, я не став краще, ніж був у минулому році, тому прошу у Бога милості, щоб Він допоміг виправитися в наступному році. Те, що пішов минулий політичний режим на чолі з попереднім президентом, це позитивна зміна, тому що стільки шкоди, скільки зробила ця людина для Церкви, не робив за часів незалежності України ще ніхто!

Ми дякуємо Богу, що в цьому році ми змогли спокійно зустріти свято Покрови Божої Матері, не боячись, що нас можуть захопити і осквернити наші святині. Сумно, що ті беззаконня, які він почав, підтримують навіть деякі Предстоятелі Помісних Церков, забуваючи про єдність віруючого народу, адже насильство над Церквою веде до зречення від Бога і з’єднання з цим світом, а світ у злі лежить!

Ми зараз просимо у Бога милості і терпіння, не ослабнути у вірі і не випасти з церковного корабля канонічної Христової Церкви! Багато хто говорить про «Церкву України», «Церкву Росії», «Церкву Стамбула», але мало хто говорить про Церкву Христову. А все тому, що більшість не хоче нести ярмо Христа. Я молюся, щоб Предстоятелі всіх Православних Церков задумалися про те, що вони роблять, куди вони йдуть, чого вони вчать і куди вони ведуть свою паству. Якщо зараз світ повстає проти Церкви Христової і якщо вони йдуть за цим світом — це не Предстоятелі, а вовки, які, прикрившись овечою шкурою, творять багато горя. Хочу попросити всіх православних християн, тих, хто залишається вірним Церкві, бути єдиним стадом, тому що на нас сьогодні ополчилися навіть так звані брати, які не хочуть виконувати волю Божу, але хочуть володіти чиїмись життями, заволодіти розумом і тілом!

Те, що сьогодні робить Стамбульський Патріарх, це все принесло стільки смути в людські серця, скільки не було до цього. І люди, бачачи всі ці беззаконня, заздрість, наклеп, неправду, відпадають від Церкви і відкликаються на раду нечестивих, і гинуть. І дай Бог, щоб ми зберегли вірність Христу як Симон Киринейський, як святі апостоли, як усі святі мученики, праведники, щоб разом з ними досягти вічної радості в Царстві Небесному!

— Як би Ви, Владико, рекомендували всім нашим читачам провести Різдвяний піст і закінчити його, щоб повною мірою відчути радість Різдва?

— Якщо людина постує, якщо людина намагається постійно молитися, якщо людина ходить в храм і дотримується всіх приписів Церкви, то не потрібно буде придумувати ніяких дієт, не потрібно буде фітнес-клубів, тому що в Церкві все так влаштовано, щоб людина мала радість в житті. І коли людина виконує все те, що Церква пропонує: саме пропонує, а не змушує виконати, адже Церква не силує нашу волю… Ось якщо людина приймає волю Церкви, якщо ми виконаємо Заповіді Божі, якщо ми почуємо Господа якщо ми будемо ходити у світлі Його спасительного подвигу, тоді Він прийде до нас на зустріч, Він обов’язково оселиться в нашому серці, як колись оселився в Віфлеємських яслах.

— Завершує піст саме свято Різдва Христового — світле і радісне, яке дарує кожному з нас мир і надію стати краще. Що б Ви побажали братії і парафіянам Святої Лаври в грядущі дні посту і в саме свято Різдва?

— Я хочу подякувати братії Лаври за молитви і хочу побажати всім нам, щоб ми були єдиним Христовим стадом, щоб ми шанували свого Предстоятеля — Блаженнішого Митрополита Онуфрія, щоб братія була в послусі ігумену, Духовному Собору, своїм духівникам, щоб ми змогли виконати заповідь Христа, Який «…упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної» (Флп. 2:8).

Щиро і від усієї душі бажаю всім вірними чадам Церкви Христової, всім нашим парафіянам, паломникам, всій братії залишатися в цьому спасительному церковному кораблі. Бажаю кожному з нас мудрості, міцності, рішучості, щоб всім нам з невимовною радістю зустріти свято Різдва Христового, поцілувати Новонароджене Богонемовля Христа, а у встановлений для кожного час досягти вічних благ і вічної радості в тихій пристані Царства Небесного!

— Спасибі Вам, Владико, за благі повчання і побажання!

— Благословення Господнє нехай перебуває з нами! І нехай збереже всіх нас Господь!

Бесідував ієромонах Інокентій (Підтоптаний),

доктор філософії

Фото: Патрик Рор, Цюрих

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.



Редакція сайту www.lavra.ua

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: