У зв’язку з євангельським читанням цього дня про боржника, якому простили, Предстоятель розповів про ознаки і властивості дарованого нам Царства Небесного, і що людині потрібно, щоб увійти в нього.

«Якщо ми прощаємо ближньому, тоді ми стаємо здатними прийняти прощення від Бога, а якщо не вміємо прощати, ми не можемо вмістити прощення від Господа.

Часто ми добре знаємо, усвідомлюємо, що людині, яка образила або скривдила нас, потрібно пробачити її вчинок, а серце не прощає, починаємо думати про помсту… Цей стан буває у всіх людей і походить від незгоди серця і розуму. В даному випадку нам потрібно поступати за розумом, а не за серцем, і не виконувати гріховні устремління. Тоді ми в якійсь мірі прощаємо ближньому його гріхи і стаємо здатними прийняти, вмістити в себе прощення Боже.

Нам залишено безліч прикладів вибачення з житій всіх святих. Але найвищий зразок даний нам Самим Господом в Його земному житті. Ми за своєю людською слабкістю часто буваємо винні в тому, що нас хтось ображає, так як самі в цьому ж гріховні. Але безгрішний Господь ніс людям тільки добро, і багато хто за це Його ненавиділи, ображали і, нарешті, розіп’яли. Але зі Хреста нам чути Його передсмертні слова: «Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!..» (Лк. 23:34).

Блаженніший закликав завжди дякувати Богові за те, що отримуємо від Нього. Щоб даровані нам таланти, сили, можливості, здібності використовували не для гріха, а для роблення добра і, таким чином, були вдячні Богу за отримане від Нього.

При цьому, якщо щось з дорученого не зможемо виконати, будемо пам’ятати про такий важливий засіб як покаяння. Подібно боржнику припадемо до Царя Небесного з молитвою: «Господи, прости мені гріхи вільні і невільні». Поступаючи так, ми сподобимося Царства Божого вже на землі, щоб потім зі святими прославити Бога на Небі.