Топ-100

Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Статті

14.05.2017

Тихість і послух — шлях до Царства Христового

иеромонах Иннокентий

feodosii_pohvala2

В середині травня за новим стилем звершується пам’ять святих страстотерпців Бориса і Гліба, а наступного дня — засновника Печерської обителі преподобного Феодосія Печерського. Вони були майже сучасниками і є одними з перших канонізованих на Русі святих. І торжества ці нерозривно пов’язані, так як ці святі стояли біля витоків затвердження Святої Церкви Христової на нашій землі.

Святі страстотерпці і преподобний Феодосій Печерський були вихідцями різних соціальних груп, йшли по різному життєвому шляху, але вони всі досягли святості, і об’єднала їх безмежна вірність Христу.

Преподобний Феодосій постійно перебував в молитві. Його подвиг служіння Церкві і братії подає нам приклад того, яким має бути наше життя.

Попередники преподобного Феодосія святі страстотерпці Борис і Гліб, проявляючи християнське довготерпіння і незлобивість до самої смерті, показують приклад лагідності і смиренності, являючи нам зразок послуху і розуміння того, для чого людина покликана Господом в цей світ, і чого вона в кінцевому підсумку може досягти.

Вічні блага — це та сама мета, до якої ми покликані, і до якої так прагнули святі, яких ми вшановуємо. Будучи лагідним за своїм характером, преподобний Феодосій безперестанно настановляв братію про те, як потрібно молитися, правильно дотримуватися посту, навчитися мати нелицемірній послух, своїм прикладом показати, яким повинна бути людина, яка присвятила все своє життя служінню Богу.

          «Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас» (Ін. 15:16), — говорить Христос Спаситель. Кожному з нас Господь довіряє можливість попрацювати на ниві Христовій, і тільки сама людина або йде працювати во славу Божу, або, як неблагонадійна для Царства Божого, озирається назад і залишається з життєвою суєтою.

Багато ченців Печерської обителі з усіх кінців нашої землі були обрані Христом на служіння, і багато з них зараз своїми нетлінними мощами спочивають в печерах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, подаючи кожному молільникові, який приходить до них, допомогу від Господа, що не убожіє.

Преподобний Феодосій жив у печерному монастирі, святі страстотерпці — в князівських палатах. Але коли настав час своє життя віддати за Христа, брати Борис і Гліб не мстилися, не відповіли злом за зло. Схиливши голови і будучи усіченими на землі, вони зараз на Небі схиляють увінчані святими німбами голови у Престолу Творця і моляться не тільки про свою земну батьківщину, а й про весь світ, про те, щоб не було ворожнечі серед братії, не було війн, але був тільки мир, злагода і порозуміння.

Ми повинні пам’ятати, що життя дане людині для того, щоб вона уже тут, на землі наблизилася до вічних благ. І багатовіковий досвід Церкви прийде їй на допомогу. Так і своїм cмиренним життям святі страстотерпці Борис і Гліб уже тут, на землі, передчували вічні блага, тому і віддали своє життя для того, щоб перебувати безперестанно з Богом — Спасителем Ісусом Христом.

Потрудимося, братія і сестри, в ці пасхальні дні зберегти радість про Воскреслого Христа, піднесемо свої молитви до святих страстотерпців Бориса і Гліба і преподобного Феодосія, засновника Печерського монастиря, щоб їх молитвами Господь дарував нам справжні смиренність і послух — саме ті найголовніші чесноти, якими прославилися ці святі, показав нам всім шлях до спасіння і ввів в вічні чертоги Отця Свого Небесного!

Ієромонах Інокентій (Підтоптаний)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.


Редакція сайту www.lavra.ua

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: