Пам’ять 31 липня

Відомості про життя преподобного отця досить незначні і суперечливі.

На карті Дальніх печер 1638 року зазначений, як «благословенний отець Памво», який в 1661 році згаданий як «Памво», в 1703 році як «Панва затвірник», на більш пізній карті, імовірно 1744 року, «преп. Панва затвірник», в 1769-1789 рр. як «св. Панва», в 1795 році як «преподобний Памва, що спочиває в затворі».

Видане владикою Модестом старовинне монастирське рукописне сказання говорить: «Преподобний Памва затвірник, який виконував монастирський послух, був спійманий язичниками і довго від них страждав, не бажаючи зректися Христа, і сказав їм: «Ваші боги перебувають під прокляттям! А я вірю в Христа, Істинного Бога, Який створив небо і землю. Це Єдиний, Істинний, Всемогутній Господь! І Він позбавить мене від ваших рук, по молитвам святих Печерських!» І ангели вивільнили його з уз, і перенесли, і посадили неушкодженого в келії. За ці скорботи нині знайшов нагороду на Небесах».

Архієпископ Філарет (Гумілевський) вважав, що св. Памва «терпів страждання за віру від татар-язичників. Цілком ймовірно, це було в 1240 році, коли ченці, зачинившись в печерах від ворогів, змушені були послати Памву за поживою; хоч і дуже велика була небезпека, Памво прийняв на себе діло послуху, але був схоплений татарами, які піддали його мукам. Звільнений чудово від смерті, він спочив у затворі в 1241 році».

У «Місяцеслові святих» архієпископа Димитрія (Самбикіна) наведена інша думка, згідно з якою преподобний Памва міг бути полонений одночасно зі святими Євстратієм і Никоном Сухим в 1096 році.

Окремо пам’ять преподобного Памви святкується 31 (18 за ст. ст.) липня, в день преподобного Памви Нітрійського.