Час життя цього святого, як і всіх Печерських святих, що жили під час монголо-татарської навали, можна датувати досить умовно. Також збереглося досить мало відомостей про його життя.

Вперше згаданий на карті Ближніх печер 1703 року. У 1795 році на місці його останнього спочинку позначені мощі «преподобного Олексія, що почиває в затворі» (в 1744 році тут помилково вказано «преподобний Максим затворник», а в 1769-1789 рр. «Святий Максим»).

Не виключено, що саме цього подвижника мав на увазі німецький посол Е. Лясота, коли писав у 1594 році про лаврські печери: «Між іншими, яких я бачив, лежать там св. Денис (думаю, що св. Діонісій), св. Олексій і св. Марк».

Окремо пам’ять преподобного Олексія затворника відзначається 7 травня (24 квітня за ст. ст.).

Цей день зазначений в «Повному християнському місяцеслові» київського видання 1875 р. Архієпископ Димитрій (Самбікін) пояснював версію «Місяцеслова» тим, що мощі преподобного Олексія затворника спочивали в кінці XIX століття, як і тепер, поблизу мощей преподобного Сави, чия пам’ять відзначається в зазначений день.