Пам’ять 8 серпня

Подвизаючись в бою проти блуду більше інших, багато постраждав, як добрий воїн Христовий, поки не переміг до кінця силу нечистого ворога, блаженний отець Мойсей.

Відомо про цього блаженного Мойсея, що родом він був з Угорщини, був наближений до святого благовірного руського князя і страстотерпця Бориса і служив йому з братом своїм Георгієм, якого вбили зі святим Борисом. Тоді біля річки Альти Георгій хотів заслонити собою від вбивць свого господаря, але воїни безбожного Святополка відрубали Георгію голову, щоб взяти золоту гривню, яку надів на нього святий Борис. Блаженний Мойсей, один уцілівши від смерті, прийшов до Києва до Предіслави, сестри Ярославової, де переховувався від Святополка, ревно молячись Богу, поки не прийшов благочестивий князь Ярослав, привернутий жалістю про вбивство брата, і переміг безбожного Святополка. Коли ж Святополк, який втік у Ляшську землю, прийшов знову з Болеславом і вигнав Ярослава, а сам сів в Києві, тоді Болеслав, повертаючись в свою землю, забрав із собою в полон двох сестер Ярослава і багатьох бояр його; в їх числі вели і блаженного Мойсея, окованого по руках і по ногах важким залізом; його суворо стерегли, бо він був міцний тілом і гарний особою.

Цього блаженного побачила в Лящській землі одна знатна жінка, красива і молода, що володіла великим багатством і значенням; її чоловік, відправившись в похід з Болеславом, не повернувся, але був убитий в битві. Вона, уражена красою Мойсея, відчула бажання тілесної похоті до преподобного. І почала вона переконувати його словами лестощів і можливістю відпустити його. Зрозумівши її погане бажання, блаженний сказав: «Знай, що я не виконаю твоєї волі; не хочу ні влади твоєї, ні багатства, для мене дорожче всього цього душевна і тілесна чистота. Не хочу я погубити праці п’яти років, в які Господь дарував мені терпіти в цих кайданах, будучи невинним такі муки, за які я сподіваюся бути позбавлений від вічних мук». Тоді жінка, бачачи що позбавляється такої краси, зробила інше диявольське рішення, розсудивши так: «Якщо я викуплю його, він підкориться мені мимоволі». І вона послала до того, хто привів його в полон, щоб узяв з неї скільки хоче, аби дав їй Мойсея. Він же, скориставшись нагодою придбати багатство, взяв з неї до тисячі золотих і передав їй Мойсея. Жінка, отримавши над ним владу, безсоромно захоплювала його на мерзенну справу. Звільнивши його від уз, вона одягла його в дорогий одяг і годувала його солодкими стравами і, обіймаючи його нечистими обіймами, примушувала його до тілесної похоті. Блаженний же Мойсей, бачачи шаленство її, ще більше дотримувався молитви та посту, вважаючи за краще для Бога в чистоті їсти сухий хліб і воду, ніж в скверні — дорогі страви і вино. І зняв з себе гарний одяг, як колись Іосиф, і уникнув гріха, знехтувавши благами цього життя. Жінка ж, збезчещена, виповнилася такої люті, що замислила заморити блаженного голодом, кинувши його до темниці. Бог же, що подає їжу всякому творінню, що живив колись в пустелі Іллю, також Павла Фівейського і багатьох інших Своїх рабів, які надію на Нього покладали, не залишив і цього блаженного. Він схилив до милосердя одного з рабів тієї жінки, і той таємно подавав йому їжу.

Він же говорив все вмовлявшим його: «Запитаю я у вас, для кого личить працювати — для Господа або для жінки? Знаю й те, що пише він «Раби, слухайте господ своїх», — але в доброму, а не в злому; так зрозумійте ви, які тримають мене, що ніколи не спокусить мене жіноча краса і не відторгатиме від Христової любові».

Почувши про це, жінка прийняла в серці іншої лукавий помисел: наказала посадити блаженного на коня і з безліччю слуг водити його по своїх містах і селах, кажучи: «Все це твоє, якщо завгодно це тобі. Розпоряджайся, як хочеш, всім». І дала наказ вона: «Це ваш господин, а мій чоловік. Зустрічаючись з ним, кланяйтесь йому». Блаженний, посміявшись над божевіллям жінки, сказав їй: «Даремно трудишся, не можеш спокусити мене тлінними речами цього світу, ні вкрасти моє нетлінне багатство; зрозумій і не трудися даремно». Жінка з люттю сказала йому: «Або не знаєш, що ти мені проданий? І хто вирве тебе з рук моїх; живим я не випущу тебе, але після багатьох мук віддам тебе смерті». Блаженний же сміливо відповів їй: «Не боюся я ніякої біди, тому що зі мною Господь, Якому відтепер, з волі Його, бажаю я працювати іночеським життям».

У цей час, за натхненням Божим, прийшов до блаженного Мойсея від Святої Гори один чорноризець, саном ієрей, і вдягнув його у святий ангельський іночеський образ; багато повчав його про чистоту, щоб не поступитися ворогові і не злякатися тієї скверної жінки, і потім пішов. Усюди шукали цього чорноризця і не знайшли. Тоді жінка, зневірившись у своїй надії, завдала тяжкі рани преподобному іноку Мойсеєві: розтягнувши його, веліла бити його палицею, так що земля просякла його кров’ю. Кати говорили йому: «Підкорися господині своій, виконай волю її; якщо ж ти ослухаєшся, то ми роздрібнимо твоє тіло по частинах. Не думай уникнути цих мук, після яких з прикрістю зрадиш ти свою душу. Помилуй самого себе, кинь це чернече рам’я і одягнися в багатоцінний боярський одяг, і ти звільнишся від мук, що очікують тебе». Відповідав їм мужній Мойсей: «Браття, не зволікаючи, творіть те, що вам наказано. А я ніяк не можу відректися від монашества і від любові Божої, і ніяке томління — ні вогонь, ні меч, ні рани — неспроможні розлучити мене від Бога і від цього великого ангельського образу. Цій ж безсоромній і затьмареній жінці, яка показала явно свою безсоромність, яка образила не тільки страх Божий, а й сором людський, безсоромно примушує мене до осквернення і перелюбства, я ніяк не підкорюся і не виконаю її окаянної волі».

Жінка ж, стурбована тим, як би помститися за свою ганьбу, написала, нарешті, до князя Болеслава такого листа: «Ти сам знаєш, що чоловік мій був убитий, воюючи з тобою, і ти дав мені волю взяти собі чоловіком, кого я захочу. Я полюбила одного юнака з твоїх полонених, який прекрасний, і, викупивши, взяла його в мій дім. Я заплатила за нього багато золота і дарувала йому все срібло і золото, що знаходиться у мене в будинку, і всю владу, тільки б захотів він стати моїм чоловіком. І все це він вважав за ніщо; часто мучила я його голодом і ранами, але нічого не зробила. Мало йому здавалося пробути п’ять років скутим у того, хто взяв його в полон, ось шостий рік провів він у мене, і багато я його мучила за непослух, що сам він накликав на себе жорстокосердям своїм. А тепер він і пострижений одним чорноризцем. Що накажеш ти зробити мені з ним?»

Князь Болеслав наказав тій жінці приїхати до нього і привезти Мойсея. Коли ж наказ його було виконано, і він побачив преподобного, багато вмовляв він преподобного взяти ту жінку, але не переконав. Нарешті сказав йому: «Хто такий же, без почуттів, як ти, що позбавляєш себе багатьох благ і честі і віддаєш себе на гіркі муки? Знай відтепер, що тобі вибирати життя або смерть: або, виконавши волю господині твоєї, бути в пошані у нас і мати велику владу, або, не послухавшись, після лютих мук прийняти люту смерть». Сказав він і жінці: «Нехай куплений тобою полонений не буде вільним, але, як госпожа, зроби зі своїм рабом, що хочеш, щоб і інші не наважувались ослухатися своїх господ». Преподобний же отець наш Мойсей відповідав йому: «Яка користь людині, якщо мир весь знайде, душу ж свою втратить; або що дасть людина зраду за душу свою? Що обіцяєш ти мені честь і славу, які і сам скоро втратиш, і прийме тебе, який не має нічого, гроб, так само і ця погана жінка буде убита злим чином».

Але перед тим жінка, отримавши над ним ще більшу владу, з безсоромністю ще сильніше схиляла його на гріх, так що наказала насильно покласти його на одрі своєму, обіймала і цілувала його, а й цією звабою не могла привернути його до свого бажання. Преподобний сказав: «Даремні, жінка, твої зусилля; Не думай, що я не творю цього гріха, тому що божевільний або не можу, але через страх Божий і гребуючи тобою, нечиста». Отримавши таку відповідь, жінка наказала щодня давати йому сто ударів, потім же веліла відрізати йому таємні члени. Преподобний же Мойсей лежав як мертвий від кровотечі, ледве дихаючи.

Втрутившись у цю справу і бажаючи ще більше догодити жінці, заради величі її роду і своєї прихильності до неї, Болеслав зробив велике гоніння на чорноризців та вигнав усіх їх зі своєї області. Бог же незабаром помстився за рабів Своїх. В одну ніч Болеслав раптово помер, і у всій Ляшській землі стався сильний заколот. Народ повстав, побив єпископів і бояр, серед них була вбита і та безсоромна жінка.

Про цей гнів Божий, бувший після вигнання чорноризців за постриг преподобного Мойсея, через багато років нагадувала великому князю Київському Ізяславу його княгиня, дочка Болеслава, просячи настійно не виганяти з області своєї преподобного Антонія з його братією за постриг блаженного Варлаама та Єфрема євнуха. Але звернемося до сьогодення.

Преподобний отець наш Мойсей, зібравшись трохи з силами, прийшов до печери до преподобного Антонія, носячи на собі мученицькі рани, як хоробрий воїн Христов, і жив богоугодно, подвизаючись в пості, молитві, бдінні і всіх іночеських доброчесностях, якими він переміг до кінця всі підступи нечистого ворога.

За багато перемог над блудними пристрастями, що спокушали цього преподобного, дарував йому Господь силу допомагати іншим перемагати ті ж пристрасті. Один брат, Який боровся з пристрастю блуду, прийшов до преподобного і благав допомогти йому. «Я обіцяю дотримуватися до смерті, — говорив він, — всього, що ти мені що звелиш!» Преподобний же сказав йому: «Ніколи не говори зроду жодного слова з жінкою». Той обіцяв з ревністю. Тоді святий, наслідуючи першого Мойсея, що творив жезлом чудеса, доторкнувся до лона брата своїм жезлом, без якого не міг ходити від болю отриманих перш ран, і раптом омертвіли всі нечисті пристрасті в тілі того брата, і з тих пір більше не було для нього спокус.

Цей добрий воїн Христовий серед страждань досяг шістнадцятого року свого богоугодного подвигу; п’ять років неповинно мучимий взявшими його в полон, він виявив терпіння Іовово, на шостий рік, мужньо постраждав за чистоту більше Іосифа потім десятирічною равноангельскою безмовністю в печері, переданою від святої Афонської Гори, засяяв перш за інших, як перший Мойсей — десятичисельним законом, переданим через Ангелів від святої Синайської гори. І наш преподобний Мойсей воістину сподобився бути Боговидцем — він виявився гідним блаженства чистих серцем. І, щоб бачити Бога лицем до лиця, переселився місяця липня 26-го дня, ще за життя преподобного Антонія, в печері якого лежать донині нетлінні чудотворні мощі цього святого, мужа, що не розбестив чистоту.

Святий Мойсей і після смерті перемагає мощами своїми нечисті пристрасті, як відчув це святий Іоанн Багатостраждальний. Затворившись в печері і вкопавши себе до плечей навпроти мощей преподобного Мойсея, для перемоги блудної пристрасті, після багатьох страждань він чув голос Господній, який сказав помолитися похованому навпроти нього, преподобному Мойсею Угрину. Коли Багатостраждальний виконав це, він був позбавлений від нечистої брані. Також і іншого пристрасного брата той же святий Іоанн позбавив від тієї ж капості, коли дав тому, що страждав на пристрасть, одну кістку від мощей преподобного Мойсея, щоб приклав до свого тіла, — як це описано в житії преподобного Іоанна Багатостраждального.

Мощі преподобного Мойсея Угрина і донині спочивають в Ближніх лаврських печерах, на картах яких вони відзначені починаючи з «Тератургіми» 1638 року, де подвижник згадується як «св. Мойсей Угрин, любитель чистоти».

Окремо пам’ять преподобного звершується 8 серпня (26 липня за ст. ст.).