Пам’ять 2 березня

Даних про життя преподобного Феодора мовчазного досить мало. Преподобний Феодор іменується мовчазним, так як, окрім багатьох інших подвигів, відрізнявся особливо мовчанням. Мовчання було для нього шляхом до повсякчасного богомислення, засобом до того, щоб розум його не розважався нічим земним, щоб його язик ні в чому не грішив. Таким житієм він догодив Господу і отримав від Нього дар чудотворення, який і тепер являє над тими, що приходять з вірою і поклоняються його святим мощам.

В описі Дальніх печер «Тератургіма» 1638 року немає свідчення, що в одному куточку підземелля «очікує останнього Суду св. монах Феодор в цілому тілі», а в іншому «спочиває св. Мардарий монах, а не як простий люд думає, ніби там був покладений Феодор Данилович, князь Острозький». Таким чином, хоча святий князь і згаданий побічно, місце останнього спочинку його мощей визначити непросто.

На карті Дальніх печер 1661 року ім’я «Феодор» названо двічі і приблизно на місцях, обумовлених «Тератургімою».

На карті 1703 року відзначено тільки «Феодор князь» на місці, де в 1638 році спочивав «монах Феодор». На пізнішій карті Дальніх печер, імовірно 1744 року на тому ж місці вказано «преподобний Феодор, князь Острозький», а там, де в 1638 році згадувався св. Мардарій, відзначений «преподобний Феодор Мовчазний».

Окремо пам’ять преподобного Феодора Мовчазного святкується 2 березня (17 лютого за ст. ст.), в день святого мученика Феодора Тирона.