Пам’ять 17 жовтня

Про цього святого збереглося дуже небагато відомостей. Найімовірніше, жив він і трудився в Печерській обителі в другій половині XIII століття. Так було написано на стародавніх дошках, якими закривалися печери з мощами. Звичайно, самі написи не збереглися, але в стародавній книзі «Короткі оповіді про життя преподобних отець Дальніх печер» відтворюється їх текст.

Звідти ж ми дізнаємося, що з благословення ігумена він відбув прощу на Святу Афонську Гору й Єрусалимі. Самі по собі ці паломництва не є показником святості, але після повернення в Києво-Печерську Лавру благочестя преподобного вразило навіть старців. Його святе і піднесене життя багатьма було взято за зразок чернечого діяння, а самому йому було дане прозвання Працелюбний.

Святий Аммон був скромним і дуже невибагливим. Своїм земним аскетизмом він набував нетлінні багатства на Небі. І до кінця життя, сповнившись убогістю духовною, так полюбив убогість тілесну, що закрився в одній з Дальніх печер. Але і там він дивував братію численними подвигами, які осоромлювали всі підступи ворога роду людського.

У XVII столітті архімандрит Києво-Печерської Лаври Варлаам (Ясинський), що згодом став Митрополитом Київським, встановив відзначення Собору преподобних отців Дальніх печер. Тоді ж, імовірно, була складена служба преподобному Аммону.

День його тезоіменитства — 17 (4 за ст. ст.) жовтня, так як на цю дату припадає пам’ять преподобного Аммона Єгипетського, учня преподобного Антонія Великого.