Продовження. Початок за посиланням за посиланням.

Наведемо ще кілька слів, записаних з особистих свідчень і справжніх висловлювань старців Святої Лаври. Старці в один голос повторювали, що в Бозі спочилий Владика Філарет був для них не Митрополит і навіть як би не настоятель, а більше за все батько, старший побратим, словом — авва, як розуміли й шанували це найменування в стародавніх подвижників чернецтва. Тому кожне його слово, всяка думка, всяке бажання були для всіх нас законом. Тому-то і до всіх його розпоряджень відчувається особливий послух.

«Дивовижна річ, — говорив, між іншим, один із братій-розпорядників з господарської частини в Лаврі, — що все у нас бувало якось робилося, незважаючи на те, що все використовувалося з достатком, особливо, наприклад, у частині хлібній і провізійній взагалі». 

Один же зі старців — ієросхимонах А-ій, до якого нерідко зверталися за порадами, ось що висловив в одній із бесід. «Не дивуйтеся, що доводиться вам чути, здебільшого, можливо, однакові і ніби невизначені відгуки про дії пріснопам’ятного нашого Владики. Це не є недоліком, а свідчить, навпаки, про повноту того, що було насправді. З цієї-то повноти і розум дивується, і язик мовчить, і тим паче, що все, що бачилося і відалося кимось із нас — братій, приймалося в простоті серця і проникало в глибину душі… Я впевнений, — продовжував духовномудрий співрозмовник наш, — що і розбираючи письмові справи в архіві нашого Духовного Собору, ви не знайдете великої кількості матеріалів, розумію у відношенні паперово-письмовому, але зате і в тому невеликому, що є, розгледіти й почерпнути вельми багато чого. Допоможи тільки вам Господь вникнути в усе як годиться, увійти в дух і характер усього, що ви там зустрінете, і що за милістю Господньою увійшло і в наші мізерні від благодаті серця та слугувало для нас живим законом».

Від чого ж залежали і в чому, здебільшого, полягали ті особисті духовно-впливові стосунки святителя Філарета до братій Святої Лаври, через силу яких усі його дії, слова і бажання ставали для них, за власними їхніми виразами, живим законом? Залежало все це першим і найближчим чином саме від того, що високопреосвященний Філарет оселився в Лаврі, де найприродніше і найзручніше він міг справити особливе на всіх враження і набути впливу, і взагалі поставити себе до всіх і всіх до себе в такі близькі, рідні стосунки.

Джерело:  Высокопреосвященный Филарет, в схимонашестве Феодосий (Амфитеатров), митрополит Киевский и Галицкий и его время : Сост. в 3 т. архим. Сергием (Василевским). Т. 3. –  1888. – 712 с.