На кожному Вселенському Соборі Свята Церква утверджувала ті чи інші істини, і ось на останньому Сьомому Вселенському Соборі було затверджено іконошанування. Кілька століть єретики і відступники робили все, щоб святі ікони були прибрані з храмів і щоб люди не могли підносити перед ними свої молитви.

Вшановуючи ікону, ми поклоняємося тому, хто на ній зображений. Ми не поклоняємося фарбам і дереву, але віддаємо хвалу первообразу. І милістю Божою при благочестивій імператриці Ірині було встановлено іконошанування, яке Свята Церква дбайливо зберігає і до цього дня.

Щоразу, коли ми дивимося на святу ікону, ми повинні згадувати, скільки людей віддали свої життя за те, щоб істина восторжествувала, скільки людей відмовилися від наруги над цими святинями, скільки мучеників постраждали за те, що не осквернили ікони.

Нехай Всемилостивий Господь допоможе нам, дорогі брати і сестри, зберегти ту віру, яка була утверджена на Вселенських Соборах, нехай Господь збереже нас у єдності у Святій Соборній і Апостольській Церкві, нехай допоможе виправити своє життя, щоб усім нам досягти вічного блаженства та вічних благ у Царстві Небесному!