«А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його, кажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає. Він говорить йому: Я прийду й уздоровлю його. А сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою… Та промов тільки слово, і видужає мій слуга! Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить. Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри! Кажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом. Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!… І сказав Ісус сотникові: Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться! І тієї ж години одужав слуга його» (Мт.8:5-13).

Чудо зцілення слуги сотника − це одне з багатьох чудес, які Господь звершив під час Свого земного життя, під час Свого спокутного подвигу. Нас дивує віра сотника, який сказав, що недостойний, щоб Господь увійшов під його дах. Сотник у своїй молитві висловив глибоке смирення і знання того, що Бог є Всемогутній, Він створив людину, утримує її і зцілює. Ця віра, яка пов’язана зі смиренням і правильним знанням Бога, вона зробила його молитву сильною, і Господь зцілив його юнака.

Кожній людині потрібно навчитися ввіряти себе Богу, вибудовувати своє життя згідно із заповідями Господніми, робити не те, що хоче людина, а те, що Бог велить. І якщо життя побудоване на заповідях Божих, то в людини народжується віра серця.

Нехай Господь допомагає нам, браття і сестри, щоб ми читали Святе Євангеліє, повчалися від нього, як жити і як чинити в різних обставинах нашого земного життя; і щоб ми дослухалися до совісті, яка дублює Святе Писання.

Якщо ми будемо в злагоді зі своїм сумлінням і житимемо в злагоді з законом Божественного Писання, то і в нас буде віра серця, а наші молитви Бог буде виконувати. Ми матимемо благословення над собою і над своїм життям, а в майбутньому обов’язково станемо причасниками вічного життя на Небі у Христі Іісусі Господі нашому!

Первосвятительське слово, виголошене у 2018 році