Бог сприйняв людську природу і звільняє нас від невидимого ворога, який поневолив нас і хоче знищити. Здавалося б, злість цього світу перемогла на певний час, але це було потрібно для нашого викуплення, як свідчить тропар: «У гробі тілом, у пеклі душею…» Боголюдина лежить в Гробу, але в той же час розсудливий розбійник також знімається з хреста і першим вирушає з Богом до Раю, двері якого вже відчинилися. Руйнуються пекельні узи, Господь знаходить там Адама і Єву, також усіх від віку праведників. Звершилося спасіння кожного з нас. А чи вдячні ми Богу за ці великі події? Лише слідуючи за Ним, ми можемо перейти з тимчасового до вічного життя, бо Його стражданнями ми отримали дар вічного життя.