Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Статті

22.01.2023

Що таке Церква та якою є її природа?

ієрод. Никодим

Продовження. Частина перша: «Про важливість Символу віри»

002Можна дати визначення будь-якої спільноти людей, чи то громадська організація, чи клуб за інтересами, не важко визначити чіткі рамки для об’єктів, які ми здатні повністю оглянути і раціонально осмислити. Коли ж йдеться про таке явище, як Церква, все зовсім інакше. Її природа не людського походження, її Засновник — Боголюдина Іісус Христос, і її сутність не тільки земна, видима, але й невидима, що є поза цим світом, пов’язана з вічністю.

Тому дуже складно дати вичерпне визначення Церкви, цього живого організму, що об’єднує людське й божествене, і головою якого є Сам Господь. І про неї треба не просто знати, але й у неї також треба віровати.

Якщо все так складно, то може тоді й не варто думати про Церкву, а просто «вірити в Бога»? Щонайменше 11% населення Землі вважає себе атеїстами, а решта так чи інакше вважають себе віруючими. Але чи всі однаково вірують, чи точніше вірують в одного й того ж Бога? Відповідь очевидна. Навіть незначні відмінності у сповіданні віри викликали у релігіях нові та нові непримиренні між собою вчення. Для того, щоб чітко визначити, хто є православним, а хто ні, Церква пройшла складну історію догматичних суперечок та мученицького стояння за істину.

Довгі пошуки чітких формулювань основ православного вчення були увінчані укладанням та утвердженням Нікео-Цареградського Символу віри. Як нам уже відомо, у цьому сповіданні віри кожне слово має велике значення. У Символі віри йдеться передусім про Святу Трійцю, наголошуючи таким чином на важливості правильного вчення про Бога для нашого спасіння. Але закінчується текст сповідання саме необхідністю правильно вірити в істинну Церкву, і це є, власне, коротким вченням про Церкву. Цим начебто підкреслено, що не достатньо знати про Бога, для власного преображення і життя вічного треба також визнавати Церкву і належати до неї.

Ще в ІІІ столітті священномученик Кипріан, який засвідчив свою любов до Бога не лише святительським служінням, а й мученицькою смертю, говорив про важливість церковного спілкування, окреслюючи чіткі межі спасительної місії. «Той уже не може мати за Отця Бога, хто не має за матір Церкву, — писав священномученик Кипріан. — Той, хто перебуває поза Церквою, міг би спастися лише в тому разі, якби врятувався хто-небудь із залишенних  поза Ноєвим ковчегом».

Але як дізнатися про свою належність до Церкви, не знаючи її чіткого визначення? У цьому нам допомагає Символ віри, в якому викладено чотири основні ознаки істинної Церкви. З одного боку, вони відрізняють її від усіх інших спільнот, а з іншого боку, підказують, якою вона має бути.

003«Вірую… в єдину Святу, Соборну і Апостольську Церкву», — проголошено у Символі віри одразу після сповідання вчення про Бога Святої Трійці.

Перше ж слово «єдину» може спантеличити будь-якого інославного: «Як же ви називаєте себе єдиними, коли у вас стільки незалежних церковних предстоятелів у різних країнах!» Особливість Православної Церкви в тому, що вона не має видимого Глави. Але є її Засновник, без Якого вона б не могла існувати. У будь-якій іншій релігії будь-хто міг бути основоположником, і суть би не змінилася. Але в Церкві Главою є Самий Господь Іісус Христос, Який і сотворив Свою Церкву (див. Мф. 16:18). Завдяки цьому протягом усієї церковної історії й донині з Дня П’ятидесятниці звершувалися і  звершуються чудеса. Всупереч усім історичним перипетіям Церква була в змозі дотримати слова істини та зберегти ієрархічну спадкоємність впродовж двох тисячоліть. Були часи, коли більшість Помісних Церков зі своїми предстоятелями ухилялися в єретичні вчення. Але завдяки небагатьом святим, які зберегли істину, вона знову торжествувала, і, у відповідності до слова Спасителя, Його Церква ніколи не була переможена воротами пекла, тобто гонителями та єретиками (згідно з тлумаченням блж. Феофілакта Болгарського).

Мирських людей, які судять про Церкву тільки за стрічками новин, може збентежити слово «Свята». На жаль, зло завжди кричить і в суспільстві завжди більше говорять не про добре, а про погане. Мало хто згадує слова Христа, що Він прийшов не праведників, а грішників спасти. І Христос усіх закликає до Себе. Але дорікати Церкві в тому, що не всі її віруючі святі, – це те саме, що дорікати медичному закладу в тому, що в ньому перебувають хворі, а не здорові. Тому Церква — це, скоріше, спільнота грішників, що каються, а не об’єднання духовно здорових і безгрішних людей.

У Церкві надійно, як у сейфі, зберігається святе, непогрішне вчення, необхідне для нашого спасіння. На відміну від усіх обмежень доступу до захищених місць це вчення відкрите для всіх бажаючих, але за однієї умови — необхідно приступати до нього з вірою, а не тільки з холодним розумом.

004Також Церква Свята, тому що до неї належать безгрішні ангели і подвижники благочестя, що відійшли у вічність, які до останнього подиху зберегли непорочно віру й очистили душу покаянням. Вони всі постійно перебувають з нами в молитовному спілкуванні через Божественну благодать.

Одне з найскладніших для розуміння визначень істинної Церкви — Соборна чи Вселенська, Кафолічна.

Старозавітна Церква була обмежена у просторово-часовому континуумі, вона мала досить малу географію, її історія мала початок та кінець. Новозавітна Церква не обмежується жодним народом, місцем чи часом завдяки тому, що вона є Тілом Господа Бога Іісуса Христа: «…де нема ні елліна, ні іудея, ні обрізання, ні необрізання, варвара, скіфа, раба, вільного, але все і у всьому Христос» (Кол. 3:11).

Але може знову ж таки виникнути питання, чи справді Православна Церква Вселенська, якщо серед усіх, хто сповідує Христа, представників Православ’я не так багато? Але термін, що використовується в Символі віри, говорить не стільки про кількість вірних, скільки про їхню якість. Кожна Помісна Церква, окрема її громада і кожен представник, будучи православним, можуть бути причетними до всіх благодатних Дарів, Які Господь послав Своїй Церкві ще дві тисячі років тому.

Нарешті, Апостольська Церква. З часу заснування Церкви їй була надана вся повнота істини, яку згодом було лише доповнено точнішими і доступнішими для людини формулюваннями. Тому спадкоємність і непошкодженість апостольського вчення є найважливішою передумовою для святості Церкви.

Але не менш важливою для передачі спасительної Божественної благодаті у церковних Таїнствах є спадкоємність від апостолів священицьких та архієрейських хіротоній, збереження ієрархії. Спадкоємність не може мати іншого характеру, крім безпосередніх рукопокладень вищими чинами нижчих. Тому так важливо, щоб на кожному богослужінні згадувалося ім’я правлячого архієрея, який своєю чергою був правильно рукопокладений вищими архієреями. «Де немає єпископа, там немає Церкви», — ці слова священномученика Ігнатія Богоносця нагадують про те, що церковна повнота виявляється видимо в ієрархії, встановленій Богом.

Цю найважливішу для існування Церкви умову зберегли лише небагато християнських конфесій, які ведуть свій початок з апостольських часів безпосередньо від найближчих учнів Христових (див. Єф. 2:20). Зараз це складно простежити, але теоретично можна за прикладом сщмч. Іринея Ліонського провести історичну ретроспективу, щоб «перерахувати тих, хто від апостолів поставлений єпископами у Церквах та їхніх наступників навіть до нас».

Тому, дорогі брати і сестри, не сумніватимемося в істинності Православної Церкви та її спасительному призначенні. Не зважаючи на тимчасові труднощі продовжуватимемо бачити позачасовий характер її існування і довіримося Промислу Божому, який, попри всі злигодні серед бурхливого морч воєн та гонінь, приведе вірних до тихої пристані Царства Небесного!

журналіст Відділу інформації та зв’язків з громадськістю Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври ієродіакон Никодим

використані світлини стародавніх розписів Троїцької надбрамної церкви та Успенського собору Києво-Печерської Лаври

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.


Редакція сайту www.lavra.ua

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: