І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на гору. І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобразився, а одежа Його стала біла й блискуча. І ось два мужі з Ним розмовляли, були то Мойсей та Ілля, що з́явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчити. А Петро та приявні з ним були зморені сном, але, пробудившись, бачили славу Його й обох мужів, що стояли при Ньому. І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатрі: задля Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі! Він не знав, що говорить… А як він говорив це, насунула хмара та їх заслонила. І вони полякались, як стали ті входити в хмару. І почувся ось голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся! А коли оцей голос лунав, Ісус Сам позостався. А вони промовчали, і нікому нічого тих днів не казали, що бачили (Лк.9:28-36).

Господь преобразився перед святими апостолами для того, щоб показати славу Свого Божества. Це Преображення на горі Фавор нагадує нам про те, що Бог є світло, життя, сила, премудрість, краса і бажання людського серця. Через Своє Преображення Господь закликає нас, щоб ми в цьому житті намагалися перетворюватися на кращий образ.

Люди, які рухаються до Царства Небесного, постійно піднімаються від одного щабля духовного вдосконалення до іншого. Цей рух від слави до слави не припиниться, навіть коли людина перейде у вічність.

Людина має відкрити в собі образ Божий, у якому також присутня слава Божества. Християнин повинен постійно підноситися і духовно вдосконалюватися. Це преображення, яке має відбуватися в нас, звершується за допомогою молитви і виконання Заповідей Господніх.

Під час молитви людина з’єднується з Богом, вона стає близькою Богу. Молитва повертає нас від гріха до Творця.

Людина, переставши грішити і вирішивши виправитися, каже: “Господи, прости мене грішного!”, тобто починає молитися і каятися перед Богом. Ця людина вже почала преображатися. Якщо ми будемо змушувати себе в міру сил молитися, то самі побачимо, як преображається наша душа, подібно до того, як апостоли побачили Преображення Спасителя на Фаворській горі. І для нас світ стане не похмурим і понівеченим, а красивим і світлим. Людина бачить тоді красу Божого творіння.

Нехай допоможе нам Господь, дорогі брати і сестри, жити так, щоб наше життя було сповнене постійним преображенням, і тоді благословення Боже буде безперестанно над нами!