Нині православні християни вступили в період Успенського посту. Про сучасну практику православного благочестя розповідає отець Іларіон (Мокрицький).

Успенський піст передує великому святу Успіння Божої Матері і триває два тижні — від 14 до 27 серпня. Встановлено цей піст з давніх часів християнства. Святий Симеон Солунський пише, що «Піст у серпні (Успенський) заснований на честь Матері Божої, Яка, дізнавшись про Своє преставлення, як завжди подвизалася і постилася за нас, хоча, будучи Святою і Непорочною, і не мала потреби у посту; так особливо Вона молилася за нас, коли мала намір перейти від теперішнього життя до майбутнього і коли Її блаженна душа мала через Божественного Духа з’єднатися з Її Сином. А тому і ми повинні поститися і оспівувати Її, наслідуючи житіє Її і пробуджуючи Її тим до молитви за нас». Піст — це час каяття, тому віруючій людині потрібно сповідатися і причаститися. Піст — це час, коли ми посилюємо свої молитви і частіше відвідуємо богослужіння, це час, коли ми більше уваги приділяємо духовному, частіше читаємо Священне Писання і святоотцівську літературу.

Успенський піст не такий суворий, як Великий, але більш суворий, ніж Петрів і Різдвяний пости. Але зважаючи на короткочасність Успенського посту, його можна вважати не важким і духовно корисним навіть для тих, хто робить тільки перші кроки на шляху до справжнього воцерковлення. У понеділок, середу і п’ятницю Успенського посту Устав Церкви наказує сухоядіння, тобто дотримуватися найсуворішого посту, без відварювання їжі; у вівторок і четвер — «з варінням їжі, але без єлею», тобто без олії; у суботні та недільні дні дозволяється вино і єлей. До свята Преображення Господнього, коли в храмах освячуються виноград і яблука, Церква зобов’язує нас утримуватися від цих плодів. У свято Преображення Господнього за Церковним Уставом дозволяється на трапезі риба. Після освячення в харчування обов’язково входили плоди нового врожаю. Сутність посту виражена в такій церковній пісні: «Постуючи від брашен, душе моя, а від пристрастей не очищаючись, — даремно втішаємося неядінням: бо — якщо піст не принесе тобі виправлення, то зненавидна буде від Бога, як фальшива, і уподібниться до злих демонів, що ніколи не їдять». Важливо пам’ятати, що Богу угодний не наш піст, а плоди посту. Піст і встановлений з тією метою, щоб ми, постуючи, подумали про вічність, про сенс життя, усвідомили свою гріховність і покаялися, виправилися, змінилися, навчилися любити християнською любов’ю, не засуджувати, бути милосердними, бути справжніми християнами. Піст зміцнює наші немічні сили, вселяє в наш розум новий і кращий сенс, спрямовує наші серця до сприйняття вічного і божественного.

У кожної людини завжди є щаслива і благодатна можливість через піст наблизитися до Бога, до Божої Матері та святих небожителів. Переживаючи Успенський піст, згадуючи Пресвяту Богородицю та Її Святе Успіння, ми вкотре маємо нагоду переконатися в безсмерті людської душі.  Мета Успенського посту — це бажання Церкви нагадати всім нам про необхідність власного духовного зростання, богоуподоблення і преображення нашого внутрішнього світу. Всьому цьому ми вчимося у Божої Матері. Нехай Вона зміцнить усіх нас у вірі, благословить тих, хто призиває Її ім’я, допоможе по правді проводити життя земне і успадкувати вічне.