Нині Свята Православна Церква святкує Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. В цей день Діві Марії явився Архангел Гавриїл і сповістив Їй про майбутнє народження Іісуса Христа. — Сина Божого. Сама назва свята вказує на якусь особливу, нечувану раніше «радісну звістку», що пролунала один раз у світовій історії. Адже «радісних звісток» було багато, але Благовіщення відбулося лише одного разу. Таким чином, назва свята «Благовіщення Пресвятої Богородиці» буквально означає: «Радісна звістка, повідомлена Пресвятій Богородиці».

Яка ж радісна звістка становить суть свята? Хто був вісником? З Євангелія від Луки ми дізнаємося, що трохи більше ніж дві тисячі років тому в маленькому палестинському містечку Назареті відбулася подія, що перевершує наше розуміння — природа Бога поєдналася з природою людини. Тут жила скромна юна Діва Марія. Вона походила з роду царя Давида, до якого належав і Іосиф, хранитель дівоцтва Марії, літній вдівець, з яким Вона була заручена на виконання традиції, що забороняла доброчесній жінці залишатися самотньою. Іосиф був бідний і вів життя простого ремісника.

Можна уявити почуття юної Діви, Якій, під час відсутності Іосифа, раптом зримо постав небесний вісник — Ангел Гавриїл і сказав: «Радуйся, Благодатна! Господь із Тобою!» (див. Лк.1:28-32, Лк.1:34-35, Лк.1:38). Про таїнство, що відбулося в цю мить, важко говорити: будь-які слова здаються непрощенною зухвалістю. Тут пристало тільки побожне споглядання таємниці: «благе мовчання», як співається в одному з Богородичних гімнів.

Це великий і радісний день. Господь виконує Предвічну Раду Святої Трійці. Сьогодні збуваються пророцтва. Сьогодні Господь особливо показує нам те, що Він робить усе, щоб людина стала спадкоємицею Царства Небесного і отримала благодать Святого Духа, яка має наповнити її душу. Настав час, коли Діві судилося прийняти в утробі. Отець Небесний відкриває Архангелу Предвічну Раду Пресвятої Трійці, Господь хоче народитися від Пречистої Діви, і Діва проявляє Своє смирення, кажучи: «Нехай буде Мені згідно з словом твоїм» (Лк. 1:38).

І всі ми покликані любити Бога, мати послух Богу, любити один одного, проявляючи постійне смирення. Ми в цей день ублажаємо Пресвяту Діву Марію за те, що Вона присвятила Своє життя смиренню, посту, молитві, цнотливості. Завдяки Її згоді у світ прийшов Христос Спаситель, а через Нього — увесь світ отримує позбавлення від гріха і смерті. Ми дякуємо Їй за ту любов, яку Вона проявляє до нас через Своє безперестанне заступництво за нас біля Престолу Свого Сина. День Благовіщення відкриває нам вхід у Царство Небесне. Ми просимо, щоб Її молитвами Господь дав нам покаяння і у свій час усім нам сказав: «Радійте, і увійдіть у Царство Небесне», ─ уготоване тим, хто любить Його! Амінь.