З другого підготовчого недільного дня в православних храмах під час полієлею починається спів псалма «На річках Вавилонських», нагадуючи про гріховний полон, від якого звільняє Господь.

Пропонуємо нашим читачам ознайомитись із фрагментами книги проф. І. М. Нікодімова «Спогад про Києво-Печерську Лавру», де у розділі «Лаврські богослужіння» докладно описуються лаврські дореволюційні традиції співу, зокрема хорове виконання знаменитого псалма.

«Лаврські богослужіння доставляли найбільшу релігійну та естетичну насолоду. Звершувалися вони за особливим чином в обстановці стародавнього монастиря в величних храмах. Чудовими були і звук лаврських дзвонів, що кличуть на молитву, і дивовижні, художні вбрання на духовенстві, і гігантські свічки, що таємниче висвітлювали старовинні склепіння, стародавні ікони, позолоту іконостасів і, нарешті, своєрідний чарівний спів лаврських хорів.<…>

“Якось митрополит Антоній (Храповицький) організував цікавий концерт, у якому по черзі брали участь і митрополичий, і великоцерковний хори. Цей концерт вилився у своєрідне змагання двох різних за типом та за виконанням вокальних ансамблів та закінчився тріумфом лаврського великоцерковного хору. Спочатку виступав митрополичий хор з якоюсь дуже важкою, вигадливою гармонійною мелодією. У ній було багато суто світської романтики та ніжності. Безперечно, виконання та сам музичний твір справили на слухачів велике художнє враження. Завмерли останні мелодійні каданси. На зміну зазвучав великоцерковний хор. Він виконував за участю «уставника» та канонарха, за всіма правилами та традиціями лаврських кліросів «На річках Вавилонських». Спочатку вступав потужний і низький бас, який співав слова «На річках Вавилонських». На високій ноті в тональності піснеспіву канонарх підхоплював «тамо сідохом і плакохом». Після цього лунав могутній величний спів двох, з’єднаних в один хор кліросів, які повторювали слова, що промовляв канонарх. Зміст, якнайкраще, гармоніював з мелодією, а виконання було вище похвал. Туга за втраченою батьківщиною, безмірний сум і стогнання змінювалися урочистими хоралами гордості та любові до вітчизни. Звичайно, тонкі нюанси складних мелодій, можливо, були менш доступними для подібного хору і навряд чи були б виконані так, як це зробив би митрополичий хор. Однак лаврські мелодії виковувалися протягом століть саме для такого хору; вони створювалися в середовищі саме цього хору, і тут і співи, і сам хор якнайкраще відповідали один одному. А акустика та настрої Великого собору доповнювали враження. У деяких місцях піснеспівів мелодія розросталася хіба що в морі звуків, куди набігали дедалі нові хвилі; силу її можна було відчути лише завдяки чудовому резонансу Великої церкви. Часто хор давав лише “звукові поштовхи”, а закінчувала гармонію акустика. Завдяки цій же акустиці іноді на правому кліросі співало лише п’ять-шість ченців, а виходило враження повного великого хору. На правому клиросі Великої церкви співав ієродиякон, а потім ієромонах Ієрадіон. Він володів незвичайним гуркотливим басом. У тих місцях піснеспівів, де саме потрібно було дати згадані «акустичні поштовхи» під склепіння Великого собору, він випускав приголомшливої сили рикаючі звуки, які довго коливали і трясли повітря храму.

А звуки лилися, розливались, заповнювали усі куточки храму Благовіщення, де відбувався концерт. Вони проникали глибоко в душу і залишалися в пам’яті назавжди, то могутні й сильні, як шквал, як ураган протестуючої душі, то знесилені, ніжні й тихі, наче лилися безперервно. Точно виконавцем мелодії був не хор, а якийсь потужний орган, який вміє передати всі складні модуляції людського голосу. Хоча акустика Благовіщенського храму і послаблювала силу враження, але успіх великоцерковному хору було забезпечено. Багатоголосне «ах» лунало, коли завмирали останні звуки піснеспіву”.

Лаврський церковний спів добре відомий любителям духовної музики. Мелодії, які лежать в основі цих наспівів, налічують не одну сотню років. Вони створювалися поступово протягом усієї історії Лаври.

Придбати 4-те (стереотипне) видання книги можна у лаврських книгарнях, а також замовити поштою через сайт lavra.com