«І запитав Його один з начальників: Учителю благий! що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?
Іісус сказав йому: що ти називаєш Мене благим? ніхто не благий, як тільки один Бог;
знаєш заповіді: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, шануй батька твого і матір твою.
Він же сказав: усе це я зберіг з юності моєї.
Почувши це, Іісус сказав йому: ще одного не вистачає тобі: все, що маєш, продай і роздай убогим, і матимеш скарб на небесах, і приходь та іди слідом за Мною.
Але він, почувши це, засмутився, бо був дуже багатий.
Іісус же, побачивши, що він засмутився, сказав: як важко тим, що мають багатство, увійти в Царство Боже!
бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
Ті, що чули, сказали: то хто ж може спастися?
Він же сказав: неможливе людям, можливе Богові.» (Лк.18:18-27)

Господь повчає нас правильно ставитися до земних благ і багатства. Людина створена Богом для того, щоб жити з Богом у вічності і в вічному блаженстві. Людині для її земного життя Бог дарував багато земних благ, і ми повинні правильно ставитися до цих благ.

Що означає правильно ставитися до багатства? Це означає, що багатство має служити людині, а не людина багатству. Ми повинні бути розпорядниками цього багатства, але не повинні бути його рабами, ми не повинні його обожнювати і ставитися до нього як до ідола. Коли людина правильно користується багатством, вона піднімається на духовних ступенях, але щоб досягти досконалості, людина повинна позбутися багатства і залишити для себе тільки те, що їй необхідно.

Також ми навчаємося тому, що спасіння є даром Божим. Людина ніякими своїми працями, ніякими своїми подвигами не може зробити Бога своїм боржником. Якщо ми навіть виконаємо весь той закон, який Господь нам дав, то ми не маємо права сказати Богу, що Він повинен дати нам це спасіння. Ми просто виконали те, що повинні виконати, а спасіння, вічне життя є особливим даром. І цей дар потрібно у Бога вимолити!

Будемо ж, браття і сестри, правильно ставитися до багатства, не будемо прив’язуватися до нього як до ідола, але просто будемо ним користуватися; ми повинні благочестиво жити на землі, не творити гріхів. А якщо зробили — то каятися в них. Але також ми повинні просити у Бога найбільший дар, заради якого Бог створив всіх нас — дар вічного спасіння. Нехай Господь дасть кожному з нас цей великий дар!