Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Духовна скарбниця

27.04.2024

Притча про ченця, який побачив Рай і пекло

Притчи

Рай і пекло

2804Один монах дуже хотів дізнатися, що таке Рай і що таке пекло. Молився Богу, щоб якнайкраще зрозуміти це, і довго роздумував. Одного разу, коли він заснув під час своїх болісних роздумів, йому наснився сон, ніби він потрапив у пекло. Озирнувся чернець навкруги і бачить: сидять люди за величезним круглим столом, заповненим різними наїдками. Усі виснажені, голодні й страшенно розлючені. У кожного в руках ложка з довжелезною ручкою. Кожна людина легко дістає їжу зі столу, черпає ложкою з казана зі смачною їжею, але до рота ложкою потрапити не може — довжина рукояті більша за довжину руки.

Раптово картина змінюється, і монах опиняється в Раю. І там усе те саме — люди з ложками на довгих ручках сидять навколо великого столу, біля казанів зі смачною їжею, але їхні обличчя водночас випромінюють щастя! Кожен із них ситий і радісний. Придивився монах і зрозумів чому: райські жителі цими ложками з довгими ручками годували один одного…

***

Горщики

Чернець прийшов якось до свого наставника і каже:

— Отче, скільки разів ходжу я до тебе, каюся в гріхах, скільки разів ти наставляв мене порадами, але я не можу виправитися. Яка мені користь приходити до тебе, якщо після наших бесід я знову впадаю в гріхи свої?

Авва відповів:

— Сину мій, візьми два глиняних горщики — один з медом, а інший порожній.

Учень так і зробив.

— А зараз, — сказав учитель, — перелий кілька разів мед з одного горщика в інший.

Учень знову послухався…

— Тепер, синку, подивися на порожній горщик і понюхай його.

Учень подивився, понюхав і каже:

— Отче, порожній горщик пахне медом, і там, на денці залишилося трохи густого меду.

— Ось так, — сказав учитель, — і мої настанови осідають у твоїй душі. Якщо ти заради Христа засвоїш у житті хоч частину чеснот, то Господь, з милості Своєї, заповнить їхню нестачу і спасе твою душу для життя в Раю. Бо і земна господиня не сипле перець у горщик, який пахне медом. Так і Бог не відкине тебе, якщо збережеш у душі хоч початки праведності!

 

***

Про повагу до старших

В одній родині жив дуже старий чоловік. Очі його осліпли, слух притупився, коліна тремтіли. Він майже не міг тримати в руках ложку і під час їжі часто проливав на скатертину суп, а іноді дещо з їжі випадало в нього з рота. Син і його дружина дуже дратувалися виглядом немочі старого батька і стали під час їжі саджати його в кут за грубку, а їжу подавали йому в старому блюдечку… Звідти старий сумно дивився на красиво накритий багатий стіл, і очі його ставали вологими.

Одного разу він так розпереживався, що не зміг утримати блюдечко з їжею, воно впало на підлогу і розбилося. Молода господиня почала лаяти старого батька сімейства, а він мовчки зносив образи, гірко зітхаючи. Пізніше дружина вмовила чоловіка купити батькові дешеву дерев’яну миску. Тепер він мав їсти з неї. Якось раз, коли батьки сиділи за столом, до кімнати увійшов їхній чотирирічний син із дерев’яною колодою в руках.

— Що ти хочеш зробити? — запитав батько.

— Дерев’яне коритце, — відповів малюк. З нього ви будете їсти, коли я виросту!

Відповідь дитини так вразила батька з матір’ю, що вони впали на коліна перед старим батьком і вибачилися за свою неповагу.

 

«Ознака невдячності є немилосердя і суворість до ближнього. Людина удостоюється великих милостей від Бога щодня і щогодини, а сама не хоче заради Бога пожаліти подібну собі людину. Заради постійного милосердя Божого до людини, скільки б образ не прийняла вона від ближнього, все повинна пробачити від серця». Святитель Тихон Задонський.  

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.


Редакція сайту www.lavra.ua

Щотижнева розсилка тільки важливих оновлень
Новини, розклад, нове в розділах сайту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: