Хто живе по-фарисейському, той віддаляється від Церкви;
Христос же, смиренні, вами знаходиться всередині.

У цей день ми з Богом розпочинаємо Тріодь, яку багато наших святих і богоносних отців-поетів, спонукувані Святим Духом, прекрасно й належним чином уклали, наповнивши її піснеспівами.

Книга ця справедливо називається Тріоддю, хоч і не завжди містить трипіснці, — бо містить і повні канони, — однак, гадаю, дістала вона свою назву тому, що трипіснці в ній переважають, або ж від трипіснців Великого тижня, які, як було сказано вище, з’явилися першими. Задум наших святих отців полягає в тому, щоб усією книгою Тріоді стисло нагадати всі благодіяння Божі до нас від створення світу: як ми були Ним створені; як були вигнані з раю солодощів, відкинувши заповідь, дану нам для вдосконалення; як були відкинуті через заздрість першого у злобі змія й ворога, скинутого за гордість; як перебували відлученими від благодаті та водимими дияволом; як Син і Слово Боже з милосердя Свого прийняв страждання, прихилив Небеса, зійшов і оселився в утробі Діви, ставши ради нас Людиною і показавши Своїм життям шлях на Небеса — насамперед смиренням, постом, відкиненням зла та іншими ділами; як Він прийняв страждання і воскрес, і знову вознісся на Небеса, і зіслав Духа Святого Своїм учням і апостолам; і як вони почали проповідувати Сина Божого, Бога досконалого; і як божественні апостоли, сприянням благодаті Пресвятого Духа, своєю проповіддю, зібравши всіх святих від землі, знову наповнили горній світ — відповідно до первісного задуму Творця.

Думка Тріоді також у тому, що перші три Неділі — митаря і фарисея, блудного сина та Другого Пришестя — задумані святими отцями як певне переднавчання і повчання, щоб нам налаштуватися і приготуватися до духовних подвигів святого посту, відкинувши скверні гріховні звички.

Насамперед, у перший підготовчий тиждень отці пропонують нам притчу про митаря і фарисея. Подібно до того, як ті, що йдуть на війну, спочатку проходять навчання під проводом воєначальників — щоб, очистивши й нагостривши зброю та все інше добре приготувавши, усунувши всі перешкоди, ретельно озброїтися до бою і подбати про все необхідне. Ще перед битвою воєводи багаторазово наводять їм бойові гасла, притчі, оповіді, що розпалюють у них бойовий дух, а всяку лінощі, страх, зневіру та інше зло відганяють. Так і божественні отці наперед сповіщають прийдешню в піст битву з демонами, щоб нам визволитися від прийнятих у душу пристрастей і накопиченої за довгий час отрути, а потім постаратися набути тих чеснот, яких нам бракує, і так, готовими, у всеозброєнні приступити до постових подвигів.

Оскільки головна зброя для здобуття чесноти — це покаяння і смирення, а перешкода до похвального смирення — гордість і превозношення, то отці насамперед пропонують нам для роздумів нинішню притчу з Божественного Євангелія. Приклад фарисея закликає позбутися пристрасті гордості й зарозумілості, приклад митаря — набути протилежні цій пристрасті покаяння і смирення. Гордість, надменність — головна й найгірша пристрасть, бо саме через неї диявол, колись світла денниця, упав з неба і став похмурою темрявою. Через цю ж пристрасть наш праотець Адам був вигнаний із райського саду. Таким чином, цими прикладами святі навчають не превозноситися своїми чеснотами, не ворогувати проти ближнього, але завжди зберігати смирення, бо Господь гордим противиться, а смиренним дає благодать. Краще бути грішником і каятися, ніж бути праведником і превозноситися. «Кажу вам, — сказав Господь, — що митар пішов виправданий до дому свого більше, ніж фарисей». Ця притча закликає нікого не превозноситися, навіть якщо він доброчесний, але завжди смирятися і всією душею молитися Богові, навіть якщо впав у глибину зла, — бо спасіння недалеко. Адже митар — це збирач податків, який дуже неправедним чином наживав собі багатство. «Фарисей» же означає «відділений» або «відлучений» і той, хто перевищує інших знанням закону. «Саддукей» походить від слова «саддойк», тобто «праведний», бо «седек» означає «правда». У давніх євреїв було три вчення: ессеї, фарисеї і саддукеї, які не вірили ні у воскресіння, ні в Ангела, ні в Духа.

Молитвами всіх Твоїх святих піснетворців, Христе Боже наш, помилуй нас.