Преподобний Антоній почав свій шлях на Афоні і звідти приніс культуру чернечого життя на Русь. Тут він заснував нашу обитель, і від цієї обителі було засновано багато інших монастирі, які знаходяться зараз на нашій землі. Преподобний Антоній показав, як потрібно любити Бога і як потрібно любити ближнього. Але для того, щоб полюбити ближнього, потрібно полюбити Господа. Не буває навпаки, що спочатку ти полюбив ближнього, а потім Бога. Спочатку людина полюбить Всевишнього і від Нього отримує силу правильно любити свого ближнього, тому що іноді ми називаємо любов’ю те, що не є любов’ю. І преподобний Антоній сам навчився і нас навчив, як ми в своєму житті повинні любити Бога і любити ближнього. Якщо ми з вами будемо виконувати Божественні закони і заповіді, то це означає, що ми любимо Небесного Отця, якщо ми цього не виконуємо, то не любимо. Тому для того, щоб ми хоч трошки були схожі на преподобного Антонія і на преподобних отців Печерських, яких ми сьогодні молитовно вшановуємо, ми повинні намагатися любити нашого Творця. А починається любов до Бога з того, що ми терпимо ближнього, терпимо себе самого, терпимо те, що Господь нам попускає за гріхи наші.

Це — перша сходинка любові до Всемогутнього. І людина стає на шлях євангельських заповідей, вона змушує себе в житті робити те, що Бог говорить їй робити, а не те, що вона хоче і що їй подобається. І для того, щоб не помилитися, нам потрібно навчитися своє життя будувати на євангельських заповідях. І тоді буде в нас таке життя, яке буде свідчити про те, що ми любимо Бога. А якщо ми будемо любити Його, ми будемо любити ближнього і з ближнім у нас буде мир, злагода і порозуміння.

Преподобні отці є для нас прикладом у всьому, вони трудилися на цьому місці, вони тут спочивають своїми нетлінними мощами, вони примирилися з Творцем, вони знайшли Його на цьому місці. Кожен з них зустрівся саме тут з Небесним Отцем і став щасливим. І вони своїми молитвами допомагають нам зустріти Бога і так само бути щасливими.

Нехай молитвами преподобних отців Антонія і всіх преподобних отців наших Печерських, Господь допомагає нам, браття і сестри, кожному в свою міру, не вимагаючи від себе відразу значного і великого, але починаючи з малого, терпіти всіх і вся. Ми повинні терпіти себе, терпіти ближнього, терпіти все те, що Творець нам попускає, і це буде перший наш крок любові до Бога, а інші наші кроки будуть з’являтися в подальшому в залежності від того, як ми будемо жити за євангельськими заповідями. Нехай молитвами преподобних отців Печерських Господь допомагає нам трудитися над нашим спасінням, щоб Боже благословення було над нами в цьому земному житті і в майбутньому ми досягли вічного спасіння у Христі Іісусі Господі нашому!

Первосвятительське слово, проголошене у 2019 році