У п’яту седмицю Великого посту Церква особливо прославляє Пресвяту Богородицю, відкриваючи віруючим таємницю Її смирення, святості та материнського заступництва за весь людський рід.

Посеред Посту, коли ми чуємо суворі покаянні молитви, Церква раптово розквітає благоуханням Похвали Божої Матері. Вона не знаходить слів, щоб висловити свою любов, своє благоговіння перед Пречистою Дівою Марією, Божою Матір’ю, розмірковуючи про Її дівоцтво і про Її материнство, про таємницю людської особистості — найсвятішої з усіх людей, найближчої до Господа. Сама святість людської природи вимірюється ступенем її близькості до Господа. Ніхто, як Вона, у роді людському не послужив таємниці спокути. Своїм незбагненним з’єднанням із Христом Вона удостоїлася бути Матір’ю Божою. І в таємниці дівоцтва та материнства відкривається нам Її материнське служіння всьому роду людському.