Ваше Блаженство!

Ваші Високопреосвященства, Преосвященства,

всечесні отці, браття і сестри!

Не так давно ми згадували події однієї з найтрагічніших дат в історії нашої Батьківщини — більшовицького перевороту 1917 року. Ця дата поклала початок сторінці історії, яка вже перевернута, але пам’ять про тяжкі події назавжди залишиться в наших серцях: про те, як боролися з вірою, з Церквою, намагалися насадити атеїстичну ідеологію.

Сто років тому почалися страшні гоніння на нашу Руську Православну Церкву, яка з моменту Хрещення Русі майже тисячу років втішала стражденних і обтяжених, давала притулок для тих, хто цього потребував, живила голодних, була прихистком для кожного, хто шукав Бога. Але всі сили ада повстали на Церкву, і для багатьох почався період випробувань, період сповідництва, період справжнього жертовного і мученицького служіння Церкві і свідчення своєї віри. Але Церква вистояла, і виконалися слова Спасителя про те, що «…сили адові не переможуть її» (Мт. 16:18).

Тоді кожен архієрей, священик, прихожанин щодня співрозпинався Христу. Кожна Літургія, яка звершувалася в храмі, могла бути останньою. Кожен прожитий день віруюча людина сприймала з особливою вдячністю, адже розуміла, що в період тотальних гонінь і просто фізичного знищення Церкви вона в будь-який момент може постати перед судом і повинна буде засвідчити свою віру, щоб в день Страшного Суду дати гідну відповідь перед Христом Спасителем.

Цілий сонм мучеників і сповідників просіяв в нашій Церкві. Імен всіх тих, хто постраждав за віру Христову і за Його Святу Церкву, ми не знаємо, але ми вшановуємо пам’ять усіх новомучеників і сповідників руських. І дивлячись на їх приклад, на їх подвиг, зміцнюємося в вірі і в стоянні за Святе Православ’я.

Одним з перших новомучеників Руської Православної Церкви став шанований в цей день священномученик Володимир (Богоявленський), митрополит Київський і Галицький. Рівно сто років тому його вивели під конвоєм за стіни Києво-Печерської Лаври, де і розстріляли. Перед своєю смертю святитель Володимир склав руки для архієрейського благословення і благословляв тих, хто вже підняв зброю на лагідного пастиря. Минуло століття, і в ці дні молитвами великого святого Господь зміцнює всіх нас в тих випробуваннях, які в даний час доводиться переживати архієреям, священикам, вірним чадам канонічної Православної Церкви в Україні.

Дякую організаторам конференції за ваші труди в цій благій справі. Щиро сподіваюся, що дана конференція, присвячена 100-літтю початку гонінь на Православну Церкву від безбожного тоталітарного режиму, послужить на користь усім її учасникам! Прикликаю на вас Боже благословення!

Митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел,

Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври

7 лютого 2018 р.

м. Київ