Цей день для багатьох — один з найбільш довгоочікуваних і радісних у році. Звичайно, він не може зрівнятися зі святом Пасхи або Різдва Христового. Але очікують його всі — від найменших до дорослих.

І не випадково день пам’яті Святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських Чудотворця, який ми щороку святкуємо 19 грудня, для кожного з нас пам’ятний з самого дитинства. Пам’ятаємо його як світле і радісне християнське свято, коли, напевно, жодна дитина не залишається без подарунків.

Святитель Миколай здавна був найбільш шанованим святим християнською Церквою, в тому числі і на Русі. День його пам’яті ознаменований для всіх не тільки тими чудесами, які Святитель Миколай створив під час свого земного життя, але і тими чудесами, з якими кожна людина зустрічається часто, напевно, частіше за все в день особливого вшанування Святого Миколая Чудотворця.

Особливий звичай в цей день робити подарунки один одному показує, як люди насправді шанують святого Миколая. Його образ в історії Церкви і в історії всього людства — це образ порозуміння і смирення. Будучи добрим пастирем Мири Лікійської, він так гаряче молився, що за його молитвами відбувалося безліч чудес, і причиною різних чудес преображення людей ставав він сам.

Припинення бурі стало можливим тільки за його молитвами. І зараз мало хто з моряків не прибігає за допомогою до святителя Миколая, коли йде в плавання. Один з моїх знайомих моряків, коли корабель уже підлягав списанню, забрав з нього тільки невелику ікону Святителя Миколая з машинного відділення. Вона була майже почорнілою, і на неї ніхто не звертав ніколи уваги. Але зараз, згадуючи, які випробування на судні доводилося переживати екіпажу, цей моряк розуміє, що тільки заступництвом святого Миколая, чия ікона безперервно перебувала на кораблі, вони могли врятуватися від напастей.

Зараз ця ікона відреставрована і знаходиться в благочестивій родині.

І хотілося б вірити, що в кожному будинку, де є ікона святителя, будуть підноситися такі ж подячні молитви до нього, як і там, де, долаючи відстані, Святитель Миколай безперервно перебував з тими, хто до нього щиро взиває.

Для когось цей день — це очікування подарунка, для когось — це можливість подарувати щось іншому і отримати невимовну радість. А для когось — це день подяки. Кожному є що сказати Святителю Миколаю і про що його попросити.
«Такого бо нам подобало (мати) Архиєрея, преподобного, безвинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес, котрий не має по всї днї нужди, як архиєреї, перше за свої гріхи жертви приносити, а потім за людські: се бо зробив заразом, себе принїсши…» (Євр. 7:26-27). І нехай ці слова відносяться безпосередньо до Спасителя, але вони описують і Святого Миколая, який поєднував в собі всі ці якості, так необхідні справжньому архіпастиреві.

Він завжди з нами і його духовні подвиги показують нам, якими ми повинні бути насправді.

Напевно, немає випадковості в тому, що день пам’яті Святителя Миколая припадає на період Різдвяного посту як за старим, так і за новим стилем. Він, будучи знаряддям в руках Божих, об’єднує весь християнський світ, своїм прикладом дає надію кожній людині на спасіння. А піст дається для того, щоб людина, наслідуючи Божих обранців, змогла по благодаті змінити своє життя, преобразитися.

Будемо ж благати Святителя Миколая Чудотворця, якого ми так любимо і шануємо, щоб за його молитвами Господь усіх нас сподобив стати спадкоємцями вічних благ і досягти тихої пристані Царства Небесного! І нехай збереже всіх нас Господь!