Древній Києво-Печерський монастир протягом тисячоліття славився своєю просвітницькою діяльністю. Для затвердження і збереження Православної віри на підставі Священного Передання було необхідно відповідати на виклики кожної історичної епохи. В даний час вкрай важливим питанням стало церковне ставлення до розвитку сучасних інформаційних технологій, які безпосередньо впливають на духовну сферу життя людства.

З благословення священноархимандрита Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія 6 вересня 2016 року в стінах святої обителі відбувся круглий стіл під назвою «Питання духовної безпеки в інформаційному суспільстві».

Захід був присвячений обговоренню практичних і богословських питань, які пов’язані із захистом свободи особистості в умовах розбудови інформаційного суспільства.

Порушена тема наскільки актуальна для кожної людини, настільки і неоднозначна, тому навіть в церковному середовищі немає єдиної думки щодо безпеки відносно до тих чи інших інформаційних технологій.

Особливе занепокоєння багатьох віруючих викликають законодавчі норми України щодо оформлення внутрішніх паспортів у вигляді ID-карт і присвоєння унікального довічного ідентифікатора.

Тому для початку формування загального підходу до обговорення були запрошені не тільки архіпастирі, вчені, але представники широкого кола православної громадськості.

Відкрив круглий стіл глава Синодальної Богословсько-канонічної комісії УПЦ митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин. Владика подякував присутнім за увагу до теми конференції та нагадав про мету спільної роботи архієреїв, духовенства, висококваліфікованих фахівців і мирян — допомогти скласти «зважене ставлення до тих ризиків для спасіння безсмертної душі, з якими зустрічається сучасний християнин у своєму повсякденному житті». Його Високопреосвященство також висловив надію на регулярне проведення подібних заходів.

З першою доповіддю виступив ректор Київських духовних шкіл митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, керуючий справами УПЦ. Його Високопреосвященство закликав усіх в розсудливості, світлі Євангельського вчення і творчого осмислення Священного Передання відповісти на питання, які створює світ сучасних інформаційних технологій, зокрема, розглянути проблему збору та обробки даних всіх громадян.

Владика Антоній навів приклади рішень та рекомендацій Соборів і комісій нашої Церкви з даної теми, які варто враховувати в першу чергу при вирішенні поставлених завдань. Також треба брати до уваги, що за останні роки відбулися важливі зміни в розвитку технологій, які активно впроваджуються в повсякденне життя людства.
Митрополит Антоній закликав усіх зберігати душевний спокій і не піддаватися провокаціям, спрямованим  проти церковного і громадського порядку, і, за словами святого апостола Павла, процвітати в «правді, благочесті, вірі, любові, терпінні, лагідності» (1Тим. 6:11).

Після того як було задано основний напрямок для обговорень, професор, доктор політичних наук, проректор Академії управління персоналом Головатий Микола Федорович виступив з доповіддю, в якій підкреслив цінність свободи вибору як однієї з найважливіших для людської особистості.

Продовживши свою думку, доповідач визначив, що забезпечення безпеки духовної сфери зараз актуально і стоїть на першому плані у всіх сферах духовного життя. При цьому він підкреслив, що «інформаційна політика держави повинна відповідати інтересам кожної людини».

Про головну небезпеку для віруючої людини нагадав єпископ Бердянський Єфрем. Владика закликав боятися не стільки зовнішніх загроз, а порушення заповідей Божих і спрямовувати духовний погляд всередину себе. Єпископ Єфрем закінчив доповідь запевненням, що «тільки виконання Божих заповідей може призвести до справжнього доброчинного внутрішнього преображення людини».

У виступі митрополита Почаївського Володимира прозвучала наступна відома святоотечеська думка: людська воля, покалічена гріхом, може вилікуватися тільки в поєднанні з волею Божою, всеблагою і досконалою.
Митрополит Володимир привів і слова Послання Священного Синоду Української Православної Церкви від 29 грудня 2003 року, де сказано, що «…одержання печатки антихриста передбачає усвідомлене поклоніння йому як Богові. Для одних людей воно буде добровільним, для інших — примусовим, але в обох випадках свідомим. Печатка (сама по собі) — це технічний засіб, що надасть можливість перебувати у підлеглому антихристові світі, і без поклоніння йому вона є ніщо, отже не має ніякої містичної реальної влади над людиною. Але, з іншого боку, царство антихриста не відбудеться без відповідної технічної бази, за допомогою якої він захоче домогтися своїх цілей». Владика Володимир закликав «стояти у свободі, яку дарував нам Христос».

Єпископ Ірпінський Климент констатував, що в сучасній інформаційній системі немає місця для людини з православним світоглядом: «Саме Святе Письмо ставить ті питання, які ми були покликані обговорити, але саме воно і може на них відповісти. При цьому, на відміну від сучасних технологій, воно одне незмінне. Тому ми покликані досліджувати його в згоді зі Святим Переданням святих отців».

Особливий інтерес викликала доповідь кандидата фізико-математичних наук, старшого наукового співробітника Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАНУ Віри Вікторівни Глушкової, яка поставила перед богословами надзвичайно глибокі, що вимагають ретельного розгляду, питання, розповідаючи про стратегічні цілі сучасних технологій, їх практичне застосування і найближчі перспективи розвитку.

Виступали викладачі Київської духовної академії: доктор психологічних наук Супрун Микола Олексійович, професор Віктор Михайлович Чернишев, протоієрей Володимир Довгих, а також юристи, медики, соціологи, представники православної громадськості.

Серед учасників круглого столу були присутні і насельники Успенської Києво-Печерської Лаври. Ієродиякон Інокентій, що несе послух у відділі інформації та зв’язків з громадськістю, виступив з повідомленням про святоотечеське ставлення до науки і технологічного прогресу, а також до погроз і можливостей, які несе використання соціальних мереж в інтернет-просторі. Нагадавши про високу освіченість святих отців золотого століття християнської писемності, ієродиякон Інокентій навів приклад висловлювання відомого богослова і релігійного філософа середини XX століття — святителя Миколая Сербського.

Незважаючи на те, що святитель міг не знати про сучасні нам наукові і технічні досягнення, теоретично і практично основи сучасних технологій були закладені ще під час життя подвижника. Подібні проблеми в церковному середовищі були поширені і в його час, але його ставлення до прогресу було дуже стриманим.
Наприклад, святий Миколай Сербський закликав не звинувачувати технології у всіх проблемах сучасності, які криються не в «…байдужих речах, а в мертвих серцях людей». Тому, що б не створювали люди, вони повинні завжди пам’ятати про Бога, Який завжди поруч, і таким чином присвячувати свої труди Йому, а не своєму марнославству і матеріальній вигоді.

На завершення конференції учасниками були підписані листи подяки Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Онуфрію, Священному Синоду і главі  Синодальної Богословсько-канонічної комісії УПЦ митрополиту Білоцерківському і Богуславському Августину, який вів круглий стіл з величезним духовним тактом, почуттям аудиторії, своїми коментарями і мудрим словом полегшуючи труд, який спільно взяли на себе учасники круглого столу.

Бажання загального блага і робочий настрій всіх учасників діалогу сприяв постановці і соборному осмисленню питань, уважному ставленню до виступів і доповідей архієреїв, священнослужителів, фахівців з числа віруючих. За підсумками конференції буде винесено резолюцію.

Але найголовнішим надбанням цієї зустрічі стало бажання учасників продовжувати спільну роботу. Розуміючи важливість інформаційного приводу круглого столу, всі його учасники були націлені на богословське осмислення і трактування заявлених проблем.

Фотогалерея: