Успенський собор Києво-Печерської Лаври є воістину перлиною обителі. Ще одна його назва – Велика Печерська церква. Також він відомий як «небесам подібна церква».  Не дивно, що чудеса, які відбувалися впродовж багатьох століть, дійшли до нас у легендах, численних історіях і свідченнях. Успенський собор багато разів зазнавав руйнувань, але незмінно відроджувався, дивуючи і захоплюючи своєю величністю.

Джерело: https://the-city.kiev.ua/ru/article/uspenskiy-sobor-kiev-135

Успенський собор у Києво-Печерській Лаврі був побудований у 1073 році одним із засновників Лаври Антонієм Печерським. Будували храм три роки на гроші Святослава Ярославовича. Успенський собор став ідеалом, зразком, каноном для храмобудівництва. За його подобою створювалися доми Божі в інших містах і країнах, оскільки він полонив своєю красою, вишуканістю, чіткістю форм і ліній.

Як і сама Лавра, собор пережив кілька руйнувань за історію свого існування. Так у 1096 році він постраждав від навали хана Боняка.

Пізніше, у 1230 році, собор Успіння Пресвятої Богородиці пережив землетрус, за десять років, у 1240 році, – на місто напало монголо-татарське іго. У 1470-му ремонтом храму зайнявся князь Семен Олелькович.

Кримські татари під началом Менглі-Гірея навідалися до Києва і пограбували Успенський собор у 1482 році.

У 1718 році сталася пожежа. У 1729 році Успенський собор у Києві відновлюють і прикрашають наново в стилі українського бароко. 5 серпня цього року оновлений храм урочисто відкривають для мирян.

Під час Великої Вітчизняної війни Успенський собор був повністю зруйнований. Його замінували та підірвали, як тоді вважалося, німецькі окупанти за наказом Еріка Коха. Перед цим із собору винесли всі цінні речі, які знайшли. А це близько двох тисяч коштовностей: ікони та ризи, гробниці та Євангелія в дорогоцінних окладах, парча та тканини, царські врата і навіть литий срібний престол із вівтаря.

Пізніше в істориків виникатимуть сумніви, чи справді Успенський собор підірвали німці. Ще однією версією стане ймовірність участі тут радянських партизанів. Однак точної відповіді на запитання, хто зруйнував Успенський собор, немає. Залишається лише факт – «небесам подібна церква» перетворилася на руїни.

Стародавні фрески і мозаїки, автором яких міг бути майстер XI століття Аліпій Печерський, цегляні орнаменти і Оранта – все це не збереглося.

Тільки у 1995 році за Указом Президента України Леоніда Кучми Успенський собор взялися відбудовувати й відроджувати. Поспішали, щоб встигнути до Дня незалежності України – 24 серпня 2000 року. Приурочили відкриття до 950-річчя Києво-Печерської Лаври. Собор освятили та відкрили для відвідування.

Це місце здавна приваблювало як простих мирян, так і князів, і царів різних епох. Собор славився не тільки своїми пишними формами, золотими куполами, що переливаються на сонці, і просторістю, а й історіями про чудеса, з ним пов’язані.

Як свідчить одна з легенд, будували і розписували собор греки – майстри з Константинополя. Прийшли вони до Києва тому, що їм приснилася Богородиця. Явившись їм, повідомила, що хоче звести собі храм у Києві, велить узяти золота і йти в це місто, починати роботу. Греки так і зробили.

Сам Успенський собор також неодноразово являвся простим смертним у повітрі. Щоразу – в точних пропорціях і розмірах. Так майстри змогли побачити, що саме їм належить побудувати.

Ще одне чудо пов’язане з іконою Успіння Божої Матері. Під час пожежі  в 1718 році в соборі вогонь знищив усе, крім цієї святині. Після цього випадку ікону обносили навколо церкви, коли насувалася небезпека. Виносили її і на великі церковні свята – щоб захиститися від зла та негараздів.

В Успенському соборі за всю його історію було поховано близько трьохсот осіб. Це дружина київського воєводи Яна Вишати Марія, сестра князя Володимира Мономаха Євпраксія, князь Гліб Всеславич і його дружина Анастасія, Симеон Олелькович, митрополит Петро Могила, Памва Берінда, а також такі князівські роди, як Сангушки, Ольшанські, Корецькі, Вишневецькі, Полубенські.