Майбутній сповідник Мефодій Венедиктович Степанюк-Максимюк народився в 1883 році в селі Тростянець Гродненської губернії в селянській родині.

Монашеський постриг прийняв 24 березня 1918 року.

На послухові в Києво-Печерській Лаврі з 1908 року.

Станом на 1 травня 1922 року — ієродиякон Благовіщенської церкви. 1 серпня 1924 року в Китаївській пустині рукопокладений в сан ієромонаха. Проживав в Києво-Печерському монастирі до 1930 року, потім перейшов на парафію в село Жидовіцькі Ярчики Білоцерківського округу Київської області. З 1931 року — настоятель Свято-Преображенської церкви (в колишній однойменній лаврській пустині). У 1930-х роках жив на Мишоловці по вулиці Шкільній, 20.

У 1934 році на отця Менандра в Київський облвідділ ДПУ надійшли оперативні дані. Постанова про початок слідства датована 9 квітня 1934 року. Звинувачувався за статтею 54-10 КК УРСР («систематично займався антирадянською агітацією»). За свідченням свідків, в 1933 році проходив повз школу з Феопемптом Клітним і Яновським Никостратом» (лаврські ченці) і несхвально відгукувався про радянську владу. На єдиному допиті 9 квітня 1934 року звинувачення в антирадянській агітації відкинув. Обвинувальний висновок складено 11 квітня. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР від 15 квітня 1934 р. висланий в Північний край строком на три роки, починаючи термін з 9/1У-1934 р. До місця заслання відправлений етапом з взяттям під варту.