Майбутній сповідник Лаврентій Леонтійович Данильченко народився в 1870 р. в селі Хоромне Чернігівської губернії в селянській родині.

Чернечий постриг прийняв 28 березня 1913 р.

11 липня 1897 р. прийнятий на випробування клірошаніном Ближніх печер, з 3 листопада — клірошанін.

У 1904 р. отримав «свідоцтво про звільнення з товариства». 7 квітня того ж року в Трапезній церкві намісником монастиря архімандритом Амвросієм (Булгаковим) облачений в рясофор.

13 жовтня 1911 р. переміщений на клірос Великої церкви.

В 1913 р., в 43-річному віці, подав клопотання про постриг. Постриг в мантію звершений в церкві прп. Феодосія на Дальніх печерах.

13 вересня 1916 р. в Великій церкві митрополит Володимир рукопоклав його в сан ієродиякона. З 20 червня 1920 р. — в сані ієромонаха. З 5 листопада 1916 р. до кінця 1924 р. поєднував чергове богослужіння у Великій церкві з кліросним послухом (з 17 квітня 1916 р. — перший підуставщик правого кліросу, 1922 г. — півчий). 15 серпня 1923 р. нагороджений наперсним хрестом.

З 1928 р. по серпень 1930 р. служив в церкві Успіння Пресвятої Богородиці лаврського подвір’я в Ленінграді, де в ніч з 22 на 23 серпня 1930 р. в складі великої групи священнослужителів заарештований НКВС.