(Через відсутність відомостей був прославлений за ім’ям, яке зазначене в слідчій справі).

Майбутній преподобномученик Феодор ІвановичЮзвюк народився 16 травня 1876 року в селі Новоберезівка (за іншими даними — с. Корительск) Вельського повіту Гродненської губернії.

Чернечий постриг прийняв 4 квітня 1918 р.

У Києво-Печерській Лаврі з 18 жовтня 1907 р. працює маляром. 18 жовтня 1923 р. в церкві св. Іоанна Златоуста (при Київському релігійно-просвітницькому товаристві) рукопокладений в сан ієродиякона.

Після закриття Лаври — на різних поденних роботах. Жив в Бучі, по вул. Мірецькій, 7, кв. 1. У 1930-х рр. переїхав в м. Черкаси. Проживав по вул. Леніна, д. 16. Працював сторожем. Молився. Вів непримітний спосіб життя. Як і всі священнослужителі і монахи, перебував на обліку у відділі НКВС.

28 грудня 1937 р. заарештований Черкаським районним відділенням НКВС. Утримувався під вартою в черкаській в’язниці. Звинувачувався за ст. 54-10 Кримінального кодексу УРСР. Рішенням «трійки» при Київському обласному управлінні НКВС Української Республіки від 29 грудня 1937 р. засуджений до розстрілу. Вирок було виконано 14 січня 1938 р. (в слідчій справі записаний під прізвищем Юзвик).

Ювілейним Архієрейським Собором РПЦ (13-16 серпня 2000 року) включений в число новомучеників і сповідників Церкви Руської, які постраждали за віру.