Київському  міському Голові
ЧЕРНОВЕЦЬКОМУ Л.М.

Шановний Леоніде Михайловичу!

Священноначаліє і братія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (чоловічого монастиря) Української Православної Церкви звертається до Вас за підтримкою у вирішенні питань повноцінного відродження монастиря в його історичних межах.

На сьогоднішній день концептуальною проблемою взаємовідносин між Києво-Печерською Лаврою і світськими органами влади та державними організаціями є те, що державні інституції ставлять пріоритет розвитку Києво-Печерської Лаври, як державного музею-заповідника, на частині території якого держава дозволила діяльність релігійної громади Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

На жаль, такий підхід є продовженням негативної тоталітарної політики часів колишнього СРСР стосовно релігійних організацій. Адже цим закладено основне протиріччя – протягом 80-ти років на територію монастиря насильно втіснили державний музейний заклад, потураючи тисячолітню історію монастиря та його сакральне призначення для мільйонів православних людей.

Тому Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра наполягає на поверненні до пріоритетів подальшого розвитку монастиря в межах території історико-культурного (архітектурного) заповідника та на прилеглих ділянках загальноміських земель, які, дякувати Богу, до цього часу ще не встигли розпродати для комерційно-розважальних і житлових потреб.

При цьому, Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра вбачає одним із основних видів своєї діяльності – подальшу духовно-просвітницьку роботу. В тому числі і засобами музейної і бібліотечної справи, мистецьких галерей на території монастиря; типографської справи;  малярства та іконопису;  створення кіно, телевізійних та інших інформаційно-просвітницьких програм тощо.  Цю роботу Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра здійснює і сьогодні в межах власних можливостей фінансування і наявності для цього приміщень і земельних ділянок. Діяльність монастиря має розвиватись і далі при умові поетапного звільнення історично належних йому  будівель і територій.

Ми розуміємо, як важко керівництву державних органів та Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, вихованих в атеїстичному середовищі, і все життя працюючих для пропаганди комуністичних безбожних ідеалів, йти на поступки та знаходити порозуміння із священнослужителями. Але шлях духовного оздоровлення неминучий, і ми просимо тільки одного – бути послідовними в своїх діях, виконувати взяті на себе обов’язки.

Адже ще на початку незалежності України перший Президент України Леонід Кравчук видав Указ від 4 березня 1992 року № 125/9, „ПРО ЗАХОДИ ЩОДО ПОВЕРНЕННЯ РЕЛІГІЙНИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ КУЛЬТОВОГО МАЙНА”, в якому було визнано за необхідне поетапну передачу споруд храмів, а з часом і решти сакральних об’єктів, з яких під контролем Кабінету Міністрів, Фонду державного майна, Київського міськвиконкому будуть відселені сторонні організації.

Другий Президент України Леонід Кучма 21 березня 2002 року видав Указ № 279/2002 „ПРО НЕВІДКЛАДНІ ЗАХОДИ ЩОДО ОСТАТОЧНОГО ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ТОТАЛІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ КОЛИШНЬОГО СОЮЗУ РСР СТОСОВНО РЕЛІГІЇ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ПОРУШЕНИХ ПРАВ ЦЕРКОВ І РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ”.

Прийнято Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2002 року № 564-р „ПРО ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН НЕВІДКЛАДНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ОСТАТОЧНОГО ПОДОЛАННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ПОЛІТИКИ КОЛИШНЬОГО СОЮЗУ РСР СТОСОВНО РЕЛІГІЇ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ПОРУШЕНИХ ПРАВ ЦЕРКОВ І РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ”.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого  2002 року  № 137 „ПРО УМОВИ ПЕРЕДАЧІ КУЛЬТОВИХ БУДІВЕЛЬ – ВИЗНАЧНИХ ПАМ’ЯТОК АРХІТЕКТУРИ РЕЛІГІЙНИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ” було скасовано обмеження в передачі релігійним організаціям визначних пам’яток національного значення.

В 2002 – 2004 роках  працювала Міжвідомча комісія з підготовки пропозицій щодо відновлення прав церков і релігійних організацій, які були порушені внаслідок проведення колишнім Союзом РСР тоталітарної політики стосовно релігії, яка прийняла кілька Протокольних доручень щодо передачі території та об’єктів Нижньої Лаври у користування Українській Православній Церкві.

 На превеликий жаль, нинішній Президент України Віктор Ющенко руйнує всі позитивні напрацювання. Так видано Указ Президента України  від 01 листопада 2007 р. №1042/2007, яким накладено мораторій на передачу культових будівель в користування релігійним громадам. А Указом від 25 лютого 2008 року №157/2008 Президент України поставив задачу Кабінету Міністрів України та КМДА ужити заходів щодо відтворення історико-культурного середовища в Києві шляхом передачі комплексу Києво-Печерської Лаври у державну власність.

Цими Указами Президент України фактично скасовує весь комплекс рішень, доручень, постанов щодо врегулювання державно-церковних взаємовідносин, раніше досягнутих порозумінь.

Весь ансамбль монастирських будівель Києво-Печерської Лаври, сьогодні є комунальною власністю міста Києва. Правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності здійснює  територіальна громада міста Києва в особі Київської міської Ради.

Діє УГОДА  про передачу до сфери управління Міністерства культури цілісного майнового комплексу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, яка укладена  28.08.2003 року між власником майна – Київрадою і Міністерством культури.

Згідно пункту 2.2.3. цієї УГОДИ Міністерство культури має право приймати рішення та надавати дозволи на передачу нерухомого майна Заповідника в користування (в тому числі безоплатне, платне, на умовах оренди) третім особам лише за письмовою згодою власника.

Для виконання Указу Президента щодо передачі Лаври в державну власність необхідно скасувати раніше прийняті документи Кабінету Міністрів України та отримати Рішення Київради. Адже відповідно до ПОСТАНОВИ  КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 5 листопада 1991 р. № 311 “Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)”, майно музейного закладу культури –  Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника було визнано комунальною власністю.

Процедура передачі об’єктів з комунальної у державну власність передбачена пунктами 30, 51 статті 26,  пунктом 4 статті 26, пунктом 6 статті 60 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні”, ЗАКОНОМ України Про передачу об’єктів  права  державної  та   комунальної   власності ( 147/98-вр ) та   ПОСТАНОВОЮ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”  від 21 вересня 1998 р. N 1482  в ПОРЯДКУ  подання та розгляду пропозицій щодо передачі   об’єктів з комунальної у державну власність та утворення  і роботи комісії з питань передачі об’єктів  у державну власність.

В цій процедурі передбачено, що “Ініціатива   щодо  передачі  об’єктів  з  комунальної  у державну  власність   може   виходити   від   міністерств,   інших центральних  та місцевих органів виконавчої влади, … інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування”.

Керуючись цими нормативними актами, Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра (чоловічий монастир) УПЦ, як законний користувач комунальною власністю – ансамблем монастирських будівель Києво-Печерської Лаври – виходить з ініціативою: НЕ  ПОРУШУВАТИ ІСНУЮЧИЙ МАЙНОВИЙ  СТАН  КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ  ЛАВРИ.

Адже передача комплексу будівель Києво-Печерської Лаври до рук державних посадовців, які сьогодні оточують Президента України, створить передумови для передачі їх неканонічним розкольницьким конфесіям.  Як це відбувається сьогодні в Київраді, коли під тиском політичної сили Президента Київрада 29.10.2007 р. скасувала прийняте тижнем раніше Рішення про передачу в користування Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі корпусів №71-а, Церкви Спаса на Берестові та Південної башти, а через рік – 18.09.2008 р. проголосувала за передачу розкольницькому Михайлівському монастирю будівлі на вулиці Трьохсвятительській.

Такі дії можуть привести до невідворотних наслідків та громадянського конфлікту в українському суспільстві.

З повагою,

АРХІЄПИСКОП ВИШГОРОДСЬКИЙ,
НАМІСНИК СВЯТО-УСПЕНСЬКОЇ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ