Сьогодні, дорогі брати і сестри, ми знову звертаємося до Неба, знову і знову просимо Господа: «Спаси, Господи, люди Твої, і благослови надбання Твоє». Що може бути краще, що може бути прекрасніше, – каже Феофан, затворник Вишенський, – ніж ходити в заповідях Господніх?! Якщо людина сповнена премудрості, якщо людина завжди шукає джерело втіхи – Бога – і знаходить Його, вона завжди щаслива і радісна. Як каже преподобний Антоній Великий: «Де є Бог, там немає ніяких випробувань, сліз і горя, бо Бог є любов, і людина, що перебуває в любові, перебуває в радості».

Зараз ми, дорогі браття і сестри, є свідками великих подій, які звершує Господь з любові до нас заради нашого спасіння. Ми з вами були свідками того, що ангели сповістили радість про народження Богонемовляти, Яке прийшло на землю і прихилило Небо, щоб ми стали небожителями. Сьогодні ми є свідками виконання закону Мойсеєвого, бо нині Господь приймає обрізання. Цим звершується заповіт Бога з людиною, який Бог дав святому праотцю Аврааму – всяка людська плоть чоловічої статі повинна прийняти це таїнство – прообраз майбутнього Хрещення. Святі отці кажуть, що тим самим Господь навчає нас смиренню і послуху Церкві, бо Він, не маючи гріха, скаже згодом під час Хрещення Свого Іоанну Предтечі: «Залиш тепер, бо так належить нам сповнити всяку правду» – правду Господню, що свідчить нам про правду й про наше спасіння.

Дорогі брати і сестри, сьогоднішній день великий і радісний. Господь прийняв і виконав усе, що обіцяв, що належало виконати людині. Він під час Свого перебування на землі заради нашого спасіння буде зазнавати страждань плоті, глузувань і заушення, тим самим знову і знову навчаючи нас лагідності, смиренності та любові. Господь вчить нас у всі дні нашого земного життя завжди бути готовими розіп’ятися пристрастям і порокам, зодягнутися в нову людину, яку явив нам Христос.

Сьогодні Церква, дорогі брати і сестри, вшановує також великого угодника Божого Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської. Свт. Василій жив у IV столітті. Його життя було сповнене подвигів, трудів і молитви. Будучи високоосвіченим, Св. Василь Великий стверджував, що знання ведуть до пізнання істини і Бога. Людина, яка вивчила науки, не носить за собою ношу знань на плечах, але завжди вдається до них для пізнання Бога, самої себе і свого спасіння.

За словами свт. Василія Великого, у нього було три дороги: з дому – до церкви, з церкви – до свого духовного отця, від духовного отця – знову до наук, які привели його до великої таємниці людського спасіння. В останній бесіді «Шестоднів» свт. Василій Великий розкриває сенс людського життя, дає пояснення станам, які бувають на життєвому шляху, – для чого вони та яка має бути мета в людини.

Свт. Василій Великий підготував усе для того, щоб Другий Вселенський Собор затвердив істину, яка полягає в тому, що Третя іпостась Святої Трійці – Святий Дух – є єдиносущною і нероздільною Двом Іншим Іпостасям. Святий Дух такий самий Бог як Отець і Син, Який завжди і всюди керує людським життям. Господь наш Іісус Христос говорив Своїм учням про Духа Святого: «Я благаю Отця, нехай буде посланий вам Утішитель, Який наставить вас на шлях істинний, Який буде завжди допомагати вам на життєвому шляху» (Ін.14:16-17).

Великі труди і подвиги святих отців! Ми часто засуджуємо ближніх, не розуміючи, для чого вони постять, моляться, здійснюють нічні бдіння, дотримуються уставних читань. Ці духовні вправи, дорогі брати і сестри, призначені для нашого повчання, щоб ми постійно перебували в істині. Бо Істина є Господь, і той, хто перебуває в Бозі, – перебуває в Істині і йде шляхом, що веде до тихої пристані Царства Небесного. Постійна пам’ять про Бога, дорогі браття і сестри, не дає нам змоги забути, що ми тут, на землі, в гостях і що Господь постійно закликає нас: «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас» (Мф.11:28).

Усяка людина, яка на життєвому шляху з молитвою, терпінням і любов’ю несе свій хрест, являють нам приклад кротості та смирення, вказує нам на той істинний царський шлях, який обрав Сам Господь. Скрізь і всюди Господь сповіщав і нагадував людям про те, що на землі ми живемо тимчасово і на нас чекає Царство Небесне.

Тому, дорогі браття і сестри, кожне свято, коли ми оспівуємо й величаємо Христа Живодавця, що заради нас і нашого заради спасіння Нарожденного від Пречистої Діви Марії та сповнив закон Мойсея, є для нас радісним, є для нас спасенним, нагадує нам про те, щоб ми завжди були слухняними Єдиній та Нероздільній Трійці – Отцю, Сину та Святому Духові!