У назві свята повторюється сама подія — Стрітення (Зустріч):  Іісус Христос за старозавітним законом був принесений у сороковий день до Єрусалимського храму, і там Його прийняв у свої руки святий праведний Симеон, якому багато років тому була дана обітниця, що він не помре, доки не побачить Спасителя світу, тому святий Симеон Богоприїмець і промовляє слова: «Нині відпускаєш раба Свого, Владико…»

Згідно з церковним Переданням, це був один із сімдесяти перекладачів Священного Писання Старого Заповіту грецькою мовою. Саме святому Симеону потрібно було перекласти книгу пророка Ісаї, але коли він дійшов до слів «Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить» (Іс. 7:14), то засумнівався, як таке може бути, і Ангел зупинив його, запевнивши, що він житиме доти, доки це пророцтво пророка Ісаї не збудеться. У храмі була також праведна Анна, вона, побачивши Спасителя, прославила Його, а святий Симеон сказав, що Богородиці «…меч прошиє душу» (Лк. 2:35). І це його пророцтво повною мірою збулося, коли Пречиста Божа Матір дивилася на розп’яття і Хресну смерть Свого Божественного Сина, поруч із Яким Вона перебувала впродовж усього часу Його життя і служіння задля спасіння людського роду.

Але сьогодні і радісний день. Сьогодні зустрічається земне і небесне, сьогодні зустрічається Бог з людиною в особі Немовляти Христа і святого праведного Симеона, сьогодні ми переживаємо знову ту подію, коли Пресвята Богородиця виконала старозавітний закон, сьогодні Симеон отримує відраду і втіху. І ми свого часу отримаємо цю відраду. Святий Симеон щодня готувався до зустрічі з Господом, він з надією йшов до храму з думкою про те, раптом сьогодні його день стане радісним, і Господь відвідає його Своєю милістю.

Так і ми повинні щодня роздумувати про Бога, просити у Бога милості, просити, щоб Він не відкинув нас, направив наші стопи до спасіння.