Започаткування Петрового посту належить до перших часів Православної Церкви. Про нього згадується ще в Апостольських постановах. Але особливо цей піст утвердився, коли в Константинополі та Римі, який тоді ще не відпав від Православ’я, було збудовано храми в ім’я первоверховних апостолів Петра і Павла.

Освячення константинопольського храму відбулося в день пам’яті апостолів 29 червня (за новим стилем – 12 липня), і відтоді цей день став особливо урочистим і на Сході, і на Заході. У Православній Церкві утвердилося приготування благочестивих християн до цього свята молитвою і постом, який починається через тиждень після свята Святої Трійці (П’ятидесятниці).

Цей літній піст зараз ми називаємо Петровим або Апостольським, і тому Церква закликає нас до цього посту за прикладом святих апостолів, які, прийнявши Святого Духа в День П’ятидесятниці, в пості й молитві готувалися до всесвітньої проповіді Євангелія.

Святитель Іоанн Златоуст писав: «Піст з вірою багато додає міцності, бо навчає великій любомудрості, людину робить Ангелом, та ще й укріплює проти сил безтілесних… Той, хто молиться, як належить, і до того ж постить, мало що потребує, а хто вимагає мало що, той не буде сріблолюбний. А хто не сріблолюбний, той любить подавати милостиню. Хто постить, той стає легким і окриляється, і з бадьорим духом молиться, вгашає злі похоті, умилостивляє Бога і смиряє гордовитий дух свій. Тому-то апостоли завжди постили».

Хоча деякі апостоли у Священному Писанні та Священному Переданні згадані частіше за інших, проте жоден із них не був головним або таким, що перевершував честю інших. Але оскільки в Діяннях апостольських переважно розповідається про труди апостолів Петра і Павла, то Церква і святі отці, благоговіючи перед ім’ям кожного з апостолів, цих двох називають первоверховними.

Православна Церква шанує апостолів Петра і Павла як таких, що просвітили західний морок, прославляє Петрову твердість і Павлів розум, і споглядає в них образ навернення тих, хто грішить, і тих, хто виправляється: в апостолі Петрі – образ того, хто зрікся Господа і покаявся, в апостолі Павлі – образ того, хто чинив опір Господній проповіді, і того, хто потім увірував.

Нехай же думки і роздуми про святих апостолів та їхні діяння підтримують вас під час посту, дають радість, силу і міцність духу!