Архімандрит Сильвестр (Трутнєв), відповідаючи на питання ієродиякона Петра (Абрамова), що несе послух в інформаційному відділі Києво-Печерської Лаври, розповів про своє життя до воцерковлення, шлях до Бога і про причини, що спонукали його прийняти монашество.

Закінчивши школу, після декількох переводів потрапив до авіаційного інституту на радіотехнічний факультет. Після закінчення вузу отець Сильвестр в миру працював в області космонавтики. Батюшка зазначив, що багато космонавтів не приховували, що були хрещені в Православ’ї, були віруючими людьми.

Незважаючи на те, що робота у нього була цікава, завжди була присутня духовна незадоволеність. Після певних подій в житті переїхав до Києва. І його знайома монахиня Анна, яка працювала в Центрі підготовки космонавтів, допомогла батюшці повноцінно увійти в церковне життя. Своїм для майбутнього священика став древній храм столиці — Макарівський, це і було його перше місце священицького служіння. І завжди, коли випадала нагода, бував у Лаврі.

Архімандрит Сильвестр побажав глядачам: «Ми живемо в цьому світі, сподіваючись на те, що життя наше продовжиться і далі. І що… Господь нагородить нас Царством Небесним. І ось це спасіння — мета усього життя людського. І кожному можу побажати тільки цього — спасіння душі і Царства Небесного».