12: І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинились віддалік
13: і гучним голосом говорили: Іісусе Наставнику! помилуй нас.
14: Побачивши їх, Він сказав їм: підіть, покажіться священникам. І коли вони йшли, очистилися.
15: Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога,
16: і припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; і це був самарянин.
17: Тоді Іісус сказав: чи не десять очистились? де ж дев’ять?
18: чому вони не повернулись віддати хвалу Богові, тільки іноплемінник цей?
19: І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе.
Лк. 17:12-19

Сьогодні, дорогі брати і сестри, ми чули євангельську притчу, в якій розповідалося про десять прокажених, зцілених Господом, але тільки один з них повернувся віддати Богові хвалу і подякувати за зцілення.

Це недільне читання нагадує нам, що ми насправді дуже часто забуваємо дякувати Богу, ми звикли в своїх молитвах більше просити у Бога, ніж дякувати. Нам так необхідно здоров’я, нам необхідний мир, нам необхідне щастя наших дітей, рідних і близьких, нам багато чого треба, і ми про це просимо. І в цьому немає нічого поганого, але ми часто забуваємо віддавати славу Богу, тобто прийти до храму, де Свята Церква славословить Триєдиного Бога і всіх Його святих, які послужили Йому вірою і правдою і є прикладом для нас з вами. І зовсім ми забуваємо, дорогі браття і сестри, дякувати Богу за Його великі милості, які Він дарує кожному з нас з вами.

В кінці притчі про десять прокажених Господь говорить вдячному самарянину: “Іди, віра твоя спасла тебе”. Ось що насправді важливо в нашому житті, дорогі браття і сестри: віра в Єдиного Бога, в Святу, Соборну і Апостольську Церкву, яка була споконвіку, Церкву, яку стяжав Своєю Кров’ю Господь наш Іісус Христос, Спаситель світу. І Він є нашим Благодійником, Миротворцем нашої душі і Спасителем нас з вами. Ми завжди повинні разом з Христом розділяти радість нашого земного життя, безперестану дякувати Йому, щоб стати спадкоємцями вічного життя, прославляючи Господа і тих наставників, які послужили нам правилом віри і благочестивого життя, наставляючи нас на шлях, який веде до тихої пристані Царства Небесного!
Слово проголошено у Спасо-Преображенському кафедральному соборі міста Житомира у 2019 р.