Скільки б людина не превозносилася в гордині серця свого, все ж вона топче землю, з якої взята, і в землю піде; а смиренних підносить Господь.

І Богові, і людям ненависна гординя, а тих, хто любить смирення, підносить Господь.

Щирим серцем полюби смирення — і знайдеш благодать у Бога Вседержителя і тут, і в майбутньому віці.

Хто вступає в боротьбу і бажає здобути перемогу, той нехай, як у броню, зодягнеться в славні обладунки — смирення.

Смиренням людина більше догоджає Богові, ніж жертвами і приношеннями.

Смирення і грішників підносить до досконалості, а гордість і досконалих доводить до падіння.

Велике преуспіння і велика слава — смиренномудрість, і в ній немає падіння. Ознака смиренномудрості — обома руками задовольняти потреби брата так, наче й сам ти приймаєш допомогу.

Хто хоче зрушити камінь, той підкладає важіль не зверху, а знизу, і тоді легко повертає камінь. Це — образ смиренномудрості.

Хто сам себе підносить, той готує собі безчестя, а хто служить ближньому в смиренномудрості, той буде прославлений.

Початок плодоношення — цвіт, а початок смиренномудрості — покора в Господі.

Не підносься серцем, щоб, зазнавши падіння, не накликати на себе безслав’я.

Превозноситися — майже те саме, що докоряти Богові власними заслугами.

Високоумство завжди прагне честі, а смиренномудрість у славі не підноситься і в безчесті не тривожиться, бо очікує нагороди від Господа.

Бажаєш праведного життя? Вправляйся в смиренномудрості, бо без нього праведне життя неможливе.

Усі діла свої чини в смиренномудрості, в ім’я Спасителя нашого Іісуса Христа, — і тоді плід твій буде піднесений до неба. А гординя подібна до дуже високого, але прогнилого дерева: всі його гілки ламкі, і хто зійде на нього — негайно впаде з висоти.

Полюби смиренномудрість — і ніколи не впадеш у диявольські сіті, бо, ширяючи на швидких крилах, завжди будеш значно вище ворожих пасток.