Топ-100

Онлайн трансляція | 12 вересня

Назва трансляції

Прп. Афанасій затворник (1176)

Afanasiy copy

Пам’ять 15 грудня

Преподобний Афанасій був чорноризцем в святому Печерському монастирі і життя вів святе і богоугодне. Після довгої хвороби він помер; братія обтерли тіло його і обвили, як личить померлому ченцю. Він лежав мертвий два дні, непохованим з якоїсь недбалості.
І було в ночі видіння ігумену і слова: «Людина Божа Афанасій лежить два дні непохованим, а ти не дбаєш про це». На третій день, як тільки настав ранок, ігумен прийшов з братією до померлого, щоб поховати його, і знайшли його сидячим і плачучим.

Жахнулися всі, бачачи його ожилим, і сказали йому: як він ожив, і що бачив або чув. Він же не відповідав нічого, тільки: «Спасайтеся!» Але вони ще наполегливіше просили його, бажаючи почути від нього що-небудь, щоб — говорили вони — скористатися тим. Тоді сказав він їм: «Якщо я скажу вам, ви не повірите мені і не послухаєте мене». Братія з клятвою відповідала йому: «Збережемо все, що скажеш нам». І сказав їм воскреслий: «У всьому майте послух до ігумена, кайтеся повсякчас і моліться Господу Ісусу Христу і Його Пречистій Матері, і преподобним отцям Антонію і Феодосію про те, щоб закінчити життя своє тут і сподобитися поховання в печері зі святими отцями. Бо ці три речі найбільші всіх чеснот; і якщо хто досягне того, що виконає їх у порядку, буде блаженний, аби тільки не величався. Далі ж не питайте мене, але, благаю, вибачте мені». Сказавши це, він пішов до печери і, сам загородивши двері, пробув там дванадцять років, нікуди не виходячи, не бачачи ніколи сонця, безперестанку плакав день і ніч, ледь вкушав через день трохи води і хліба, і всі ті роки не говорив нікому нічого.

Коли ж він чекав смерті, покликав до себе братію і сказав те ж, що в перший раз: про послух і покаяння, і що блаженний той, хто сподобляється бути покладеним в печері. Сказавши це, він спочив у Господі з миром і був покладений з честю в печері, де подвизався.

Після успіння свого він чудотворенням сповістив про своє блаженство. Один з братій за ім’ям Вавила багато років був хворий ногами, його принесли до мощей цього блаженного і, обійнявши тіло його, негайно зцілився і з того часу до смерті своєї ніколи не хворів ні ногами, ні чимось іншим.

Пізніше Вавила повідав братії про чудесне явлення свого цілителя.

Окремо пам’ять преподобного Афанасія затворника звершується 15 (2 за ст. ст.) грудня.