Образ Божих угодників дивовижно багатогранний. Іноді їхній спосіб життя, характери та подвиги здаються зовсім несхожими один на одного, так само як і часи та країни, в яких їм довелося жити. Проте святий апостол Павел проводить глибоку паралель, порівнюючи святих із зорями на небі. Небесні світила справді відрізняються між собою: серед них є яскравіші й менш яскраві, вони різняться кольором — бувають білими, червоними, блакитними або жовтими. Але, незважаючи на ці відмінності, усі вони утверджені на одному й тому самому небі. Так само і святі: хоч вони дуже різні, проте всі перебувають на єдиному небі Божества.

«Інша слава сонця, інша слава місяця, інша слава зірок; і зоря від зорі різниться славою» (1 Кор. 15:41).

Апостол Павел вказує, що «зоря від зорі різниться славою». Ця думка знаходить продовження у творах отців Церкви. «Бувають більші й менші дари Божі, — говорить преподобний Ісаак Сирін, — хоча всі вони високі й дивні, але один перевершує інший, і ступінь вища за ступінь». Більшу славу в Царстві Небесному мають ті, хто більше любив Бога тут, під час земного життя.

Можна навести й інше порівняння: святі подібні до квітів у прекрасному саду. Адже квіти також бувають дуже різними: і за розміром, і за виглядом, і за кольором, і за пахощами. Так само й святі: усі вони різні, але всі перебувають в одному й тому самому Небесному Божому саду.

Роздумуючи про подвиг угодників Божих, важливо пам’ятати головне: усі ми, християни, покликані туди ж, куди прийшли вони, тобто до Царства Божого. Кожен із нас свого часу покликаний стати однією з тих небесних «зірочок» або «квіток» у райському саду. Адже саме це й означає спастися та догодити Богові.

Шлях до цієї мети в усіх святих, незважаючи на їхні відмінності, має одну спільну рису: вони любили Христа і присвятили своє життя виконанню Його заповідей. Щоб досягти того ж, ми повинні присвятити цьому своє життя і намагатися виконувати у своєму житті Христові заповіді. А вчитися виконувати їх ми повинні не в кого іншого, як у самих святих. Для цього нам потрібно пізнати їх ближче, встановити з ними духовне спілкування.

Святитель Ігнатій (Брянчанінов) мудро зауважує, що бесіда і товариство ближніх сильно впливають на людину. Спілкування і знайомство з ученим повідомляють багато знань, з поетом — багато піднесених думок і почуттів, із мандрівником — багато відомостей про країни, звичаї та побут народів. Очевидно, що спілкування і знайомство зі святими повідомляють святість.

Як же нам подружитися зі святими, здобути їхню дружбу?

Здобути її можна через читання їхніх житій і творінь. Якщо ми читаємо житія і творіння святих, якщо намагаємося в міру своїх сил наслідувати їх, то стаємо близькими й однодумними їхніми друзями, продовжувачами їхньої справи на землі. Якщо ж ми будемо однодумними друзями святих, то, безсумнівно, свого часу прийдемо туди, де перебувають вони, тобто на небо. І тоді кожен із нас стане однією з прекрасних квіток у саду Небесного Царя, однією з вічних зірок у Царстві Христа і Бога нашого.