Церква Христова з перших днів свого існування була полита кров’ю мучеників. Ці люди не просто вірили — вони були готові померти за Істину, і тому їхнє свідчення живе вже дві тисячі років. Серед них особливе місце займає святий первомученик архідиякон Стефан — перший, хто пролив свою кров за Христа після Його Воскресіння і Вознесіння. Його подвиг — не тільки сторінка давньої історії, але і пророче слово для нас, що живемо сьогодні.

Про Стефана ми читаємо в книзі Діянь Святих Апостолів. Там сказано, що він був сповнений віри і сили Святого Духа, творив чудеса і знамення серед народу. Його слово було настільки викривальним, що противники не могли протистояти мудрості, з якою він говорив.

Коли його привели на суд синедріону, він не став виправдовуватися. Замість цього Стефан виголосив палку проповідь, нагадавши слухачам про Божі справи в історії Ізраїлю. Він розповів, як Господь виводив народ з рабства, дарував Закон, посилав пророків. Але народ знову і знову відвертався від Бога, схиляючись до ідолопоклонства — служіння Молоху, Ремфану та іншим фальшивим богам.