28 листопада православні віряни вступають у Різдвяний піст, протягом якого подвигами посту і молитви готують себе до зустрічі свята Різдва Христового.

Різдвяний піст починається 15 (28 — за новим стилем) листопада і продовжується до 24 грудня (6 січня) включно, триває сорок днів і тому іменується в Церковному Уставі Чотиридесятницею, так само як і Великий піст. Заговіння на піст припадає на день пам’яті св. апостола Филипа, тому піст називають Филиповим. Однак Різдвяний піст менш суворий, ніж Великий — у суботу, неділю та всі дні полієлейних свят на трапезі дозволяється риба.

Встановлення Різдвяного посту, як і інших багатоденних постів, належить до давніх часів християнства. Уже з четвертого століття св. Амвросій Медіоланський, св. Філастрій і блаженний Августин згадують у своїх творіннях Різдвяний піст.

Спочатку Різдвяний піст тривав в одних християн сім днів, в інших — трохи більше. На соборі 1166 року, який відбувся за Константинопольського Патріарха Луки і візантійського імператора Мануїла, всім християнам було наказано зберігати піст перед великим святом Різдва Христового сорок днів.

Свт. Лев Великий пише: «Саме зберігання стриманості закарбовано чотирма порами року, щоб упродовж року ми пізнали, що безперестанку потребуємо очищення і що під час розсіювання життя завжди треба намагатися нам постом і милостинею винищувати гріх, який примножується тлінністю плоті й нечистотою побажань». За словами свт. Льва Великого, Різдвяний піст є жертва Богу за зібрані плоди: «Як Господь ущедрив нас плодами землі, так і ми під час цього посту маємо бути щедрими до бідних».

Очистимо ж себе до дня Різдва Христового покаянням, молитвою і постом, щоб із чистим серцем, душею і тілом могли благоговійно зустріти Сина Божого, що явився у світ, і щоб, окрім звичайних дарів та жертв, принести Йому наше чисте серце та бажання слідувати Його вченню.