В среду первой седмицы Великого поста архиепископ Вышгородский Павел, наместник Свято-Успенской Киево-Печерской Лавры, прочел третью часть Великого покаянного канона Андрея Критского в храме свв. Бориса и Глеба города Вышгорода. Вот уже более десяти лет, являясь Викарием Митрополита Киевского и всея Украины, Владыка носит  титул архиепископа Вышгородского и традиционно на первой седмице Великого поста читает покаянный канон в главном храме города, воздвигнутом в честь первых русских святых благоверных князей Бориса и Глеба.

По прочтении Великого канона Владыка обратился к пастве со словами проповеди, в которой в частности сказал: «Пришестя Христа у світ явило нам велику милість і сьогодні ми повсякчасно повторюємо: «Слава Богу!». Ми чуємо покаянний голос Іоанна Предтечі, який призиває ходити у світлі поки це світло ще світить. Були часи, дорогі  брати та сестри, коли ми відмовилися від цього світла, коли ми руйнували святині, зведені нашими прадідами, в яких вони молилися.

У ці святі дні знову звучить голос Божий і призиває нас до покаяння, але чи прислухаємося ми до нього?! Чи прислухаємося ми до слів нашого Спасителя, Який сказав: «Прийдіть до  Мене, усі струджені та обтяжені,  і Я вас заспокою». Ми бачимо, які сьогодні трапляються природні катаклізми, які бувають хвороби, які існують непорозуміння, але людина, переступаючи поріг святого храму, забуває про все, тому що добре їй тут, і ми словами апостола Петра кажемо: «Господи, як добре нам тут бути».

Церква преображає не лише людину, вона преображає народи. Сьогодні ми маємо можливість молитися і Господь приймає наші молитви, але пригадайте, як багато років тому ми з вами зустрілися на порозі цього зруйнованого на той час храму,  який нині, вашими молитвами і трудами  настоятеля, знову відбудовано і він знову повстав із руїн. Але, дорогі брати та сестри, чи багато сьогодні людей приходить до храму, щоб у ці скрутні часи звернутися до Бога з молитвою за своїх дітей, за ближніх і за самих себе?!

Будемо молитися і просити разом з пророком Давидом, який важко согрішив у своєму житті гріхом блуду, а пізніше додав до цього гріха ще й гріх убивства, але, побачивши кров, яка волала до неба, він написав чудовий на всі часи канон «Помилуй мя, Боже, по велицей милости Твоей, и по множеству щедрот Твоих очисти беззаконие мое». Ці слова стосуються кожного з нас.

Звернімося ж до Бога і попросимо, щоб Він відкрив нам двері покаяння і послав Своє милосердя, послав віру, яку ніхто не може забрати у людини. Можна забрати життя тимчасове, але апостол Павел каже: «Ніхто не може мене розлучити від любові Божої». Ні гоніння, ні насмішки, ні ті чутки, які розпускають люди, навіть сама смерть, навпаки, вона поєднає нас з Тим, Хто віддав за нас Своє життя. Будемо ж просити Бога і молитися Йому вічно живими і покаянними словами: «Помилуй мя, Боже, по велицей милости Твоей. Амінь».

Провозгласив проповедь, Владыка Павел в теплой беседе с прихожанами отметил, что между Печерской обителью и храмом свв. Бориса и Глеба в Вышгороде существует непрестанная молитвенная связь – Владыка в своих молитвах поминает вышгородскую паству, а его имя возноситься в этом святом храме.

Напутствуя свою паству, архиепископ Павел сказал: «Прошу вас тільки про єдине – моліться, моліться один за одного. Минає час, колись ми були молодими, здоровими, а сьогодні ми не можемо зробити поклон, не можемо достойно поститися, не можемо прийти до храму.

Я прошу і благаю вас – моліться, ходіть до храму, причащайтесь Тіла і Крові Господніх, намагайтеся привчати до цього дітей, тому що своїми дітьми ви оправдаєтесь. Дерево смоківниці не оправдалося своїми плодами, бо їх не було, і через те Господь сказав: «Візьміть, зрубіть її і киньте у вогонь». Тому використовуйте зараз цей час, щоб не було пізно. Просіть Божу Матір, щоб Вона не залишала ні ваших дітей, ні ваших онуків, бо пам’ять ваша повинна бути із роду в рід. Нехай Бог милості і любові береже вас на всіх життєвих шляхах».

От имени прихожан к архиепископу Павлу обратился настоятель Борисоглебского храма протоирей Димитрий Денисенко: «Ваше Высокопреосвященство, дорогой Владыка Павел! Мы с радостью в этом святом древнем храме встречаем Вас как доброго Пастыря, оставившего девяносто девять овец и пришедшего к одной заблудшей овце. Наш храм находится  вдали от Киево-Печерской Лавры, но сегодня действительно святые дни и поэтому нам радостно совместно с Вами возносить молитвы к Богу. Мы просим, чтобы Господь сохранил Вас в добром здравии и даровал все необходимое в Вашем архипастырском служении».

Фото Дениса Дудника, Алевтины Ильиной

Фотогалерея: