Сьогодні, дорогі браття і сестри, нас зібрала Божа Матір, щоб навчити християнського життя, наставити на спасительний шлях, який веде до Царства Небесного. У Євангелії, яке читається під час богослужіння у Страсний П’яток Великого посту, говориться, що Господь, звертаючись до Іоанна Богослова, сказав: «Се Матір твоя». Цими словами, зверненими до апостола, Господь вказує, що ми повинні шанувати Божу Матір, бо Вона є Матір’ю Бога нашого, Котрий прийшов заради нас і нашого спасіння, прийшов спасти кожну людину, яка тільки забажає цього спасіння й забажає бути з Богом. Звертаючись до Своєї Пречистої Матері, Господь каже: «Се син Твій». Цими словами Він усиновляє нас Божій Матері, бо, коли ми є дітьми Божими, ми разом із Її Божественним Сином стаємо Її дітьми.

Тільки та людина, яка вшановує Спасителя світу, виконує волю Божу і Його святі заповіді, може бути сином Божим і сином Божої Матері.

Навіть у нашому земному житті, дорогі брати і сестри, батькам дуже приємно, коли діти живуть за батьківськими заповітами. Часто в родині можна почути: «Це – заповіт батька, наш спадок, історія, сімейна реліквія…» Тим самим ми підтверджуємо свою приналежність до роду і підтверджуємо, що всі заповіді та закони, які були прописані батьками для сім’ї, зберігаються і виконуються з роду в рід. Але людські закони не є обов’язковими для всіх, а Закон Божий, Закон Христовий є обов’язковим для всіх християн, які ходять у заповідях Господніх.

Матір Божа не хоче, щоб ми, Її чада, загинули, і всім, хто закликає Її на допомогу, посилає Свою милість. За життя Пресвятої Богородиці святий апостол і євангеліст Лука на дошці від столу, за яким звершувалася трапеза з Її возлюбленим Сином Іісусом Христом та всіма Його послідовниками, написав образ Божої Матері з Предвічним Немовлям на руках. І коли святий апостол Лука показав образ Богородиці, вона сказала: «Віднині ублажатимуть мене всі роди». І додала: «Нехай буде благодать Сина Мого і Моя з цією іконою на всі віки земного буття». І справді, дорогі брати і сестри, через усі ікони, які ми сьогодні маємо, а ікон Божої Матері у світі налічується приблизно вісімсот, віряни щедро отримують Божу благодать і силу.

Ми вшановуємо сьогодні образ Божої Матері «Вишгородський», який 450 року було принесено з Єрусалима до Константинополя, а 1131 року передано Патріархом Константинопольським Лукою Хризовергом великому князю Юрію Долгорукому для святого граду Вишгорода, де перебував він довгий час. Але пізніше, у 1155 році, син Юрія Долгорукого Андрій Боголюбський, переходячи на північ, взяв із собою ікону Божої Матері і залишив її у Володимирі, від чого вона отримала назву «Володимирська». У 1395 році, коли на місто Москву, на той час ще невелике і незнатне, здійснювали напад полчища Тамерлана, до міста з Володимира принесли ікону, перед якою довго молилося духовенство на чолі з митрополитом Московським і мешканці міста, щоб Господь визволив народ і місто від наруги і розгрому. Уві сні Тамерлану з’явилася Жона, Котра наказала йому покинути межі країни. І війська завойовників почали відступати.

Кожен може зрозуміти, що молитвами Божої Матері Божественна сила привела в страх і трепет монголо-татар, і вони відступили. Відтоді встановлено свято Володимирської ікони Божої Матері, і нині звершуються молитвослів’я перед цією чудотворною іконою.

Ми бачимо, дорогі браття і сестри, що багато святкувань на честь чудотворних ікон пов’язані зі спасінням у бідах. Нам відомо, як прославилися чудотворні ікони Божої Матері «Почаївська», «Казанська», «Тихвінська». 1992 році, коли в Україні стався розкол, який тримав у страху і трепеті віруючих людей, Матір Божа нерукотворним відбитком Свого образу на склі ікони «Призри на смирення» явила нам Свою милість і підтримку, вказавши, де мають бути наші серця, як ми повинні жити, в яку Церкву ходити і кого слухати.

Від ікон Божої Матері благодать і сили щедро отримують люди, які взивають до Богородиці з проханням спасти кожного з нас і відвести біду від нашої землі. Відомо, що в десятому столітті Божа Матір явила Свій Материнський покров у Влахернському храмі в Царгороді, коли опівночі блаженний Андрій та учень його Епіфаній бачили, як незримо в храмі стояла Пресвята Богородиця, розгорнувши Свій Омофор, і молилася за весь світ і людей.

Спасла Матір Божа і монастир на Святій Горі Афон. Одного разу ігумен афонського монастиря почув голос від ікони, який попередив його, щоб братія не відчиняли монастирських воріт, а піднялися на стіни і проганяли ворога. Водночас він побачив, як Немовля закривало рукою рот Богородиці, кажучи: «Залиш це грішне стадо, нехай загинуть від мечів розбійників, бо примножилися беззаконня в цьому монастирі». Але Богородиця, щоб повторити Своє попередження, злегка відсмикнула руку Богонемовляти від Своїх вуст, і в цьому положенні ікона перебуває і зараз. Чудотворний образ отримав назву «Відрада і Втіха».

Багато образів Божої Матері, через які Вона спасала і спасає кожного з нас. Одному з Патріархів було видіння, під час якого він запитав, де перебуває Божа Матір, якщо Вона була взята на Небо. У відповідь Патріарх почув, що Божа Матір перебуває на землі зі стражденними і тими, хто постійно прикликає Її на допомогу.

Дорогі брати й сестри, сьогодні Матір Божа є найближчою до нас, бо ми настільки грішні, що недостойні підняти очі на Христа Спасителя. Через своє недбайливе життя ми настільки далекі від Його заповідей і прохань! Тому ми постійно призиваємо Царицю Неба і землі, щоб Вона була нашою Молитовницею, Заступницею за нас перед Своїм Сином і Богом.

Деякі люди кажуть, що їм не потрібні заступники, вони без посередників моляться Богу. Справді, ми можемо молитися, але уявімо собі, що ми стоїмо на світському суді і в нас немає заступника. Що ми робимо? Ми дивимося в різні боки, шукаємо ті очі, які співчувають нам у біді. А тим більше, якщо людина неправдиво засуджується. Шукаючи допомоги і знаходячи її, ми отримуємо полегшення, тому що судді прислухаються до нашого заступника. Так і перед Спасителем, дорогі браття і сестри, ми стоїмо як перед Суддею, і хто може почути нас, як не наша Матір? Хто може клопотати за нас, як не Вона?

У Святому Письмі сказано, що ніхто не хоче постраждати за грішника, бо і за праведника ніхто не хоче віддати своє життя. І тільки мати, навіть якщо її син буде останнім в очах людських, вона єдина буде клопотати за нього перед усім світом, вона готова віддати своє життя, щоб її улюблене чадо було прощене і помилуване.

Тому, дорогі браття і сестри, якомога частіше ми повинні піднімати свої духовні очі до образу Божої Матері, просити й молити, щоб Вона взяла нас немічних на Свої Материнські руки й принесла до Престолу Вседержителя. Коли народжується дитина, вона не має сили. Так і ми в житті як діти: слабкі, не маємо сили, не маємо віри, нерідко втрачаємо надію на милосердя Боже… А Вона, будучи біля Престолу Сина і Бога, молиться за нас, коли ми тільки звертаємося до Неї.

Навіть звичайна ікона, перед якою ми молимося з чистим і скорботним серцем удома, є великою святинею, бо це копія тієї чудотворної ікони, яка в той чи інший час прославилася завдяки молитовному заступництву Божої Матері за людей, що просили в Неї допомоги. Ми вдячні Богу і Його Пречистій Матері за велику милість до нас, грішних, за те, що Вона сказала: «Хочу спорудити в Києві на Русі Свою церкву. І Сама прийду, щоб побачити церкву, і буду в ній жити». Цариця Небесна обрала Своїм домом на Русі Києво-Печерську Лавру, і від цієї святої Лаври, як від джерела благодатної живої води, потекли потоки віри Христової до самих країв землі.

Будемо, дорогі браття і сестри, кожен день одягатися в глибоку віру, без сумніву сповідуючи, що Господь був, є і буде вічно. Наша Церква Свята, її визнає весь світ, у ній ми знаходимо спасіння, а все те, що поза Церквою – це плевели. Не будемо йти дорогою, яка через блуд духовний веде до загибелі та небуття. Будемо вірити і сподіватися, що Господь кожного з нас свого часу покличе до вічного життя, і тоді молитвами Божої Матері ми станемо праворуч у світлі слави Божої і почуємо Його благословенний глас: «Прийдіть усі струджені та обтяжені, молитвами Моєї Матері успадкуйте Царство Небесне, яке Я приготував для всіх, хто любить Мене». Нехай Божественна сила і благодать завжди будуть супутниками нам у житті до Царства Небесного!