Онлайн трансляция | 12 сентября

Название трансляции

Архив публикаций

17.12.2010

Марина Громова: «У нашому житті все базується на добрій волі»

 

Як відомо, навесні 2010 року сталися кадрові зміни в керівництві Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Марина Громова змінила Сергія Кролевця на посаді генерального директора. Наприкінці року ми вирішили поспілкуватися з Мариною Едуардівною та підвести деякі підсумки роботи, проведеної Заповідником за цей час. А також дізнатися її думку щодо фінансових, майнових, наукових та питань  взаємодії зі Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою.

— Марино Едуардівно, Ви на посаді гендиректора з квітня цього року. Чи зіткнулися Ви на початку своєї діяльності з якими-небудь труднощами?

lavra.ua— Треба зазначити, що культура в Україні десятиліттями недофінансовувалась. Але сьогодні ситуація змінюється на краще. Ми відчуваємо конструктивну позицію Міністерства культури стосовно пріоритетного напряму діяльності в удосконаленні законодавчої нормативно-правової бази у сфері охорони культурної спадщини. Прийнятий вагомий Закон, яким було внесено зміни до дев’яти законодавчих актів України та який урегульовує низку організаційних, правових, адміністративних питань у сфері охорони культурної спадщини, діяльність заповідників та визначає посилення як адміністративної, так і кримінальної відповідальності. Формується Державний реєстр нерухомих пам’яток України. Опрацьовано питання вдосконалення системи органів державного управління об’єктами культурної спадщини, та безпосередньо об’єктами, внесеними до Списку всесвітньої спадщини. Це, зокрема, є реакцією на конструктивну пропозицію, яку під час спільного моніторингу висловили Анна Сидоренко-Дюлом (ЮНЕСКО) і Тодор Крестев (ІКОМОС), щодо стану збереження Софійського собору та Києво-Печерської Лаври в березні 2009 року.

— Чи збільшене фінансування Заповідника? На які проекти спрямовані гроші?

—  По-перше, ми активно працюємо над забезпеченням фінансової підтримки збереження об’єктів з різних джерел. Президент і нинішній Уряд визначили питання забезпечення фінансування пам’яткоохоронної сфери пріоритетними. Саме це надасть нового імпульсу як музейній, так і пам’ятко-охоронній сфері. По-друге, на сьогодні, дійсно, збільшилося фінансування Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. У цьому році було виділено понад 36 мільйонів гривень на проведення ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах Заповідника. Насамперед ведуться роботи на Дзвіниці Успенського собору, в Келіях соборних ченців, інтер’єрах Успенського собору. Замовлена розробка науково-проектної документації на реставрацію таких пам’яток, як церква над економічною брамою, Трапезна церква, Кухня Трапезної палати, та на ліквідацію аварійного стану Підпірної стіни Верхньої Лаври, а також оглядового майданчика й інших об’єктів Заповідника.

— Не секрет, що останніми роками відносини монастиря та заповідника не мали позитивного характеру. Сьогодні вони lavra.uaпокращились.

— Відносини дійсно були не найкращими. Про це я знаю ще з того часу, як працювала в Державній службі з питань національної культурної спадщини. У нашому житті все базується на добрій волі. Якщо вона є, то і спілкування з оточуючим світом буде спрямоване на позитив, на творення добра. Можливо, цього й не вистачало попередньому керівництву. Нині відбуваються позитивні зрушення в цьому напрямі. Особисто я виступаю за плідну співпрацю в усіх напрямах. Ми відчуваємо з боку Української Православної Церкви, Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври розуміння всіх наших потреб і проблем. Реально втілюються у життя спільні експозиційні, наукові проекти. Прикладом такої співпраці є схвалення Вченою, Науково-реставраційною, Науково-методичною радою Заповідника Концепції Генерального плану розвитку Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, яку розробив Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень. Ця ж Концепція була узгоджена з намісником Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври архієпископом Павлом. Заповідник і Лавра, генеральний директор і намісник, разом на Міжнародному семінарі «Роль релігійних громад в управлінні об’єктами всесвітньої спадщини» здійснили презентацію об’єкта всесвітньої спадщини – Києво-Печерської Лаври.

—  До речі, про Держслужбу. Сергій Кролевець в інтерв’ю «Українській правді» минулого місяця зазначив, що «Марина Громова і Микола Кучерук «працювали» при помаранчевих керівниками Державної служби з питань національної культурної спадщини: направо і наліво роздавали дозволи на ганебну забудову Києва, охоронних зон Софії і Лаври, а нинішній владі ставали в пригоді вже керівниками заповідника, який руйнували своїми ж «дозволами». Прокоментуйте це, будь-ласка.

— Це власна думка Сергія Кролевця. Я її не коментуватиму.

lavra.ua— Також колишній директор сказав, що сьогодні в Заповіднику не проводиться наукова робота. Чи так це насправді?

— Краще за мене скажуть факти. За час мого керівництва, а це менше одного року, були проведені три наукові конференції, побачили світ 18 окремих наукових та науково-популярних видань, здійснено 6 виставкових проектів. Кілька експозиційних проектів було підготовлено і здійснено за кордоном. Це «Українська ікона ХІV-ХІХ ст.», Музей Біблійного мистецтва «МОВІА» у Нью-Йорку  і «Українська ікона ХІV-ХІХ ст.» Центр «Меридіан» у Вашингтоні. Хочу зауважити, що до кожної виставки було видано науковий каталог, буклет. Також здійснено низку культурно-мистецьких, науково-освітянських, науково-методичних заходів для школярської, студентської молоді й вчителів навчальних закладів, з якими Заповідник уклав угоди про співпрацю.

— Ще одне питання до Вас, яке потребує спростування чи підтвердження. Сергій Кролевець запевняє, що на території Нижньої Лаври не ведуться адекватні археологічні дослідження? Так-Ні?

— Заповідник має Відкритого листа із дозволом на проведення археологічних досліджень за спеціальною формою, яка передбачає археологічний нагляд за земельними роботами на території Заповідника. Такі дослідження були проведені біля траншеї інженерних комунікацій та розритих ділянок поблизу корпусів №№ 10, 31, 39, 45, 50, 54, 56, 60, 65, 69, 100, у площині Водонапірної вежі (корп. № 112) та біля церкви над економічною брамою (корп. № 82). Як бачите, ми діємо в межах своєї компетенції. lavra.ua

— Як Ви оцінюєте рівень професіоналізму співробітників Заповідника? Чи відбулися кадрові покращення в цьому році?

— Хочу сказати, що професійний рівень співробітників Заповідника досить високий. У колективі трудяться кандидати наук із різних галузей наукових знань та напрямів. За останній час набуда вагомості робота головного архітектора. У Заповіднику працюють справжні фахівці пам’яткоохоронної справи, які люблять свою роботу, піклуються про культурну спадщину, якою пишається наш народ. Посилився міжнародний напрям діяльності Заповідника. Кадрові працівники, які вже не одне десятиріччя працюють у Заповіднику разом із молоддю, яка прийшла до нас нещодавно, організували та забезпечили проведення безпрецедентного в Україні та країнах СНД Міжнародного семінару «Роль релігійних громад в управлінні об’єктами всесвітньої спадщини», в рамках проголошеного Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй за участі Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Міжнародного року зближення культур. Як відомо, координатором цього заходу був Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

lavra.ua— Щодо майнових питань. На вашу думку, що необхідно зробити з майном Лаври та Заповідника?

— Як і з будь-яким майном — зберігати та примножувати для наступних поколінь.

— Ще одне питання, яке турбує громадськість, стосовно відселення музеїв. Як сьогодні складається ситуація?
 
У цьому питанні прозорість та ясність. Доти, доки не будуть запропоновані відповідні приміщення, жоден музей із території Заповідника не буде відселений. Питання в тому, що будівлі, в яких розміщені музеї, вкрай потребують проведення ремонтно-реставраційних і навіть протиаварійних робіт, що у свою чергу вимагатиме деяких можливих функціональних переміщень у самих будівлях. У цьому питанні ми знайдемо порозуміння.

Біографічна довідка:

Марина Едуардівна Громова народилася у 1962 р. У 1984 р. закінчила Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка (за спеціальністю  — історик). У 1997 р. закінчила Інститут міжнародних відносин за спеціальністю правознавець. У 2003 р. закінчила Академію державного управління при Президентові України та захистила диплом магістра державного управління. Свою трудову діяльність розпочала на посаді молодшого наукового співробітника Державного історичного музею України. Згодом працювала у Верховній Раді України помічником — консультантом народного депутата України. З 2006 р. обіймала посаду заступника голови Державної служби з питань національної культурної спадщини. З квітня 2010 р. — генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

За її участі розроблено Проект Державної цільової національно-культурної програми розвитку Національного заповідника ”Хортиця” на період до 2012 р., Концепцію Державної цільової національно-культурної програми розвитку Національного заповідника ”Херсонес Таврійський” на 2009-2013 рр. та затверджено Концепцію Державної національно-культурної програми розвитку Українського козацтва на 2009-2011 рр. За заслуги перед Українською Православною Церквою Марина Громова нагороджена орденами Святої Великомучениці Варвари І-ІІІ ступенів та Грамотою Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира.

Тетяна Ніколаєва. www.lavra.ua

Фото надані НКПІКЗ

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.


Редакция сайта www.lavra.ua

Еженедельная рассылка только важных обновлений
Новости, расписание, новое в разделах сайта

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: