Звідки пішла земля руська, і як Володимир обрав християнство державною релігією — майже тисячу років тому розповів у «Повісті минулих літ» Нестор Літописець.

Тепер його справу продовжують ченці Києво-Печерської Лаври. Її видає ієромонах Пафнутій. Буковинець, випускник київського інституту журналістики, він з дитинства любив писати — спочатку шкільні твори, згодом статті та сценарії.

На початку 90-х, тоді ще Віталій Мусієнко — це світське ім’я монаха — працював на телебаченні в економічній програмі «Перехрестя». У 26 років, після важкої травми Віталій прокинувся у лікарні і збагнув: своє життя треба докорінно змінити. Це було якраз на Великдень. За кілька місяців він розпрощався з телебаченням і пішов послушником у Китаївську пустинь на околиці Києва.

«Попри те, що любив писати, я не відчував сенсу життя в повному своєму обсязі. От можна писати, можна щось там заробляти, що далі? Коли Господь відкрив мені віру, я відчув, що цим треба жити повністю, цією вірою. Не можна її з кимось ділити», — розповідає начальник видавничого відділу Києво-Печерської лаври ієромонах Пафнутій.

Попри чернечу обітницю, він — справжній професіонал своєї справи. Йому цікаве життя у всіх проявах і барвах. Він залишився активним журналістом — бере інтерв’ю, знімає релігійні фільми і керує роботою монастирської друкарні.

З однокурсниками і колегами отець Пафнутій і досі підтримує стосунки. Вони приходять до нього за порадою та благословенням. Чернець тішиться їхнім успіхам, але ні на мить не шкодує, що обрав тісну келію. Саме у чернечій рясі він збагнув: головне — це мир у душі.

«Якщо миру немає, якщо немає бога в душі, то можна робити що завгодно, можна мандрувати, купляти, друкувати, писати — воно все марно», — каже отець Пафнутій.

//ICTV

Автор: Дарка Оліфер